Через нову електроніку безпілотники перетворюються на єдиний літаючий ланцюг зв'язку, пишуть оглядачі.
Російські окупаційні війська почали масово обладнувати свої безпілотники китайськими радіомодемами, що дозволяє їм атакувати український тил на відстані до 175 кілометрів із ручним керуванням у реальному часі. Про це повідомляє Euronews.
Як ідеться у матеріалі, раніше далекобійні дрони на кшталт "Герані-2" летіли за заздалегідь заданими координатами – цього вистачало для атак на будівлі, але не на потяги чи іншу рухому техніку. Пряме відео з борту дозволяє оператору вже під час польоту змінювати маршрут або ціль.
За даними профільного порталу Calibre Defence, з 2025 року росіяни дедалі частіше оснащують дрони "Герань", "Гербера", "Орлан", "Ланцет", "Скальпель" і "Молнія" радіомодемами MIMO Mesh. У такій мережі кожен дрон одночасно є і кінцевим пристроєм, і ретранслятором – сигнал передається ланцюжком наземних і повітряних вузлів, а мережа сама шукає обхідний шлях, якщо один з учасників виходить із ладу.
Завдяки MIMO-технології зв'язок став стабільнішим, а часта зміна частоти ускладнює його глушіння. За оцінками українських фахівців, з добре вибудуваним ланцюжком ретрансляторів дальність зросла до 150–175 кілометрів – приблизно вдвічі порівняно з показником 2025 року.
Огляд уламків збитих апаратів засвідчив наявність радіомодемів виробництва шеньчженьських компаній Xingkai Technology та Sinosun Technology. Найпоширеніша модель – XK-F358: потужністю 20 ватів, здатна передавати відео, звук та інші дані й формувати мережу без центральної станції.
Вартість такого модема на відкритому ринку становить 7–9 тисяч доларів, а потужніших версій – понад 10 тисяч. Це дорожче за базову приманку "Гербера", але Москву не стримує питання економії: якщо модуль допомагає знищити локомотив, засіб ППО чи нафтобазу, витрати вважаються цілком виправданими.
У збитих дронах також знаходили китайські двигуни, камери й навігаційні антени. Розслідування Reuters раніше встановило, що китайські двигуни постачали санкційному російському виробнику дронів, позначаючи їх як "промислові охолоджувальні установки". Пекін офіційно заявляє, що не постачає воюючим сторонам смертоносну зброю та контролює експорт товарів подвійного призначення.
Зазначається, що головною ціллю мережевих дронів стала смуга завглибшки 20–200 кілометрів за лінією фронту – залізниці, склади, паливні заправки й вузли зв'язку, без яких постачання військ швидко паралізується.
За інформацією Calibre Defence, подібну тактику вже відпрацьовує 50-та окрема бригада безпілотних систем "Варяг". Зокрема, керована в реальному часі "Герань" уразила газоконденсатний завод на Полтавщині орієнтовно за 125 кілометрів від контрольованої ворогом території.
Раніше глава Китаю Сі Цзіньпін заявив про наміри сприяти врегулюванню війни в Україні. Під час виступу на саміті Шанхайської організації співпраці в Бішкеку він пообіцяв посилити координацію з іншими країнами для "політичного врегулювання кризи". За його словами, Китай готовий зміцнювати комунікацію з усіма сторонами конфлікту, зокрема щодо України, Близького Сходу та Афганістану.
Також за оцінками аналітиків, Путін дедалі більше залежить від Китаю на тлі війни в Україні – кремлівський лідер змушений прийняти роль молодшого партнера Пекіна, поки російська економіка стає дедалі більш залежною від китайського імпорту.
Водночас Китай виграв від вторгнення Росії, отримавши дешевшу нафту та доступ до внутрішнього ринку країни, позбавленого західних конкурентів.