Спираючись на досвід України, індійські екіпажі облаштовують машини імпровізованим протидроновим захистом.
Днями на заводі Heavy Vehicles Factory в Аваді - місті поблизу Ченнаї на півдні Індії - виготовили 1000-й основний бойовий танк T-90 Bhishma, зібраний на території країни, пише Defence Blog. Цим завершився масштабний виробничий цикл, який стартував понад 20 років тому з російських креслень та імпортних комплектуючих. Завершився він, йдеться у статті, створенням танка, приблизно на 80% локалізованого в Індії, включно з двигуном, повністю розробленим і виробленим усередині країни.
Державна компанія Armoured Vehicles Nigam Limited (AVNL), яка контролює виробництво танків на заводі в Аваді, повідомила про передачу 1000-го танка T-90IM Bhishma індійській армії. Позначення IM означає indigenously manufactured - "вироблений в Індії". Воно відрізняє локалізовану версію від перших російських Т-90, які Індія отримала на початку 2000-х років після прийняття танка на озброєння.
За два десятиліття країна поступово освоювала технології - від виробництва двигунів до електромагнітних систем приводу башти, що замінили оригінальні гідравлічні механізми.
Як зазначається, Т-90 - російський основний бойовий танк 3-го покоління, створений на початку 1990-х як розвиток радянського Т-72, який південноазійська країна експлуатувала десятиліттями. Перший контракт з РФ на закупівлю Т-90 Індія підписала у лютому 2001-го та спочатку отримала 124 повністю готові танки, решту машин постачали у вигляді комплектів для фінального складання на Heavy Vehicles Factory.
У 2006 році сторони уклали ліцензійну угоду, яка дозволила заводу HVF виготовити 1000 танків T-90S безпосередньо в Індії. Першого важливого етапу програма досягла у 2009-му, коли підприємство передало армії перший зібраний власними силами Т-90S - машину, компоненти якої вже вироблялися всередині країни.
"Завод в Аваді залишається головним центром виробництва бронетехніки в Індії ще з 1961 року, коли його заснувала державна Ordnance Factory Board для створення власних потужностей із виробництва важкої військової техніки", - йдеться у статті.
За цей час підприємство випустило танк Vijayanta (на основі британської конструкції), ліцензійний Т-72 Ajeya радянського походження, власний танк Arjun та кілька поколінь Т-90. Загалом завод виготовив понад 4600 одиниць бронетехніки.
"Саме цей багаторічний досвід дозволив індійським інженерам реалізувати програму локалізації Т-90, навіть попри те, що темпи передачі технологій з боку Росії виявилися нижчими, ніж очікувалося", - наголошують автори.
Програма локалізації T-90IM охопила системи, які виробники військової техніки зазвичай охороняють найбільш ретельно. Зокрема, AVNL повністю освоїла виробництво дизельного двигуна V-92S2 для машин Bhishma. Це вважається серйозним досягненням, оскільки виробництво двигунів для бронетехніки потребує високоточного машинобудування, складної металургії та жорсткого контролю якості, які Індія розвивала роками.
Місцева промисловість також освоїла виготовлення складних модульних вузлів, електросистем і систем охолодження, які раніше залежали від російських постачальників.
Армія прикриває два різні та складні напрямки.
У новіших партіях танків уже використовують новий індійський двигун потужністю 1350 кінських сил, що планують застосовувати для модернізації всього парку. Це дозволяє покращити мобільність машини порівняно з початковою російською версією Т-90.
Маючи на озброєнні понад 1300 різних модифікацій Т-90 разом зі старішими Т-72 Ajeya та власними танками Arjun, Індія сьогодні володіє одним із найбільших бронетанкових парків в Азії, підкреслюють експерти.
Зазначається, що армія країни змушена одночасно прикривати два абсолютно різні та складні напрямки. На західному кордоні з Пакистаном бронетанкові підрозділи діють на рівнинній місцевості Пенджабу та Раджастану, де Т-90 можуть повною мірою реалізувати свою мобільність і вогневу міць.
Натомість на північному напрямку, поблизу кордону з Китаєм, умови зовсім інші - високогірні перевали та вузькі долини. Після загострення у долині Галван у 2020 році Індія дійшла висновку, що їй потрібні мобільні бронетанкові сили навіть у районах із надскладною логістикою та екстремальними температурами.
За словами аналітиків, танки T-90 Bhishma використовують на обох напрямках. Також відомомо, що після того, як війна в Україні продемонструвала вразливість бронетехніки до сучасних БпЛА, індійські екіпажі вже облаштовують машини імпровізованим протидроновим захистом у вигляді "кліток".
"Передача 1000-го танка має для Індії не лише військове, а й економічне значення. Можливість AVNL серійно виробляти складну бронетехніку та поступово збільшувати частку локалізації без втрати якості відкриває компанії перспективи для майбутнього експорту. Це особливо актуально зараз, коли країни Азії, Близького Сходу та Африки переглядають склад своїх бронетанкових сил з урахуванням бойового досвіду війни в Україні", - наголошують автори.
Йдеться, що останніми роками Індія суттєво активізувала свої оборонні експортні амбіції, а успіх програми в Аваді став підтвердженням ставки, яку Індія зробила на власну оборонну промисловість понад два десятиліття тому.
"Замість того щоб назавжди залишитися залежною від російських поставок та ремонтної інфраструктури, країна вирішила освоїти технології самостійно, створити власну виробничу базу й прийняти всі труднощі, пов’язані з розвитком повноцінного машинобудування", - акцентують експерти.
Раніше WSJ писав, що Україна стала ключовим гравцем глобальної безпеки. Зокрема досвід України у війні дронів, накопичений за роки протистояння РФ, став особливо затребуваним після того, як іранські БпЛА почали активно використовуватися в конфліктах на Близькому Сході.
Заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца заявила, що українські технологічні революційні рішення трансформували війну. Та зараз відбувається перехід від сприйняття України як простого одержувача допомоги до сприйняття її як суб’єкта безпеки.