Наразі, за даними Жирохова, "Точок-У" немає на озброєнні української армії.
Коли почалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, всі новіші ракети "Точка-У" використали, а старіші зі складів військові використовувати не хотіли, тож виникла ідея реанімувати їх.
Про це у коментарі УНІАН розповів військовий експерт Михайло Жирохов. Він зауважив, що "Точка-У" використовувалася в боях, починаючи з 2014 року, зокрема під Савур-Могилою, Іловайськом, Луганським та Донецьким аеропортами.
"Але там масштаби використання були невеликі. Максимально було шість пусків на день… Але питання було в тому, що певна кількість ракет була непридатна до використання", - сказав Жирохов.
Експерт пояснив, що використовувалися ракети 1989 та 1991 років виробництва, а ракети 1986-1988 років - ні, вони лежали на складах.
"Ще у 2010-му або 2012-му роках Росія відмовилася продовжувати терміни їх використання. Їздили на Капустин Яр, на полігон в Росії, відстрілювали одну ракету і виробник ракети продовжував її чинність. Тобто, що ці ракети можна використовувати. Після 2010-го року таких паперів не було - те, що їх можна використовувати", - зазначив він.
Так, додав він, "Міністерство оборони продовжило по автомату, але ракетники їх не наважувалися використовувати". "Тим паче, що влітку 2014-го обсяг бойових дій, і Дебальцеве - 2015-й, був невеликий. І тому використали буквально… близько 100-150 ракет. А ракети 1985-1987 років знаходилися на складах зберігання", - сказав Жирохов.
За його словами, коли почалося вже повномасштабне вторгнення РФ в Україну, всі новіші ракети використали, а ті, які були на складах, постало питання, що з ними робити.
"Використовувати їх військові не хотіли. І тому виникла ідея ці ракети реанімувати. Реанімували переснаряджанням паливом. Там використовується тверде паливо, яке вироблялося на Павлоградському заводі… Плюс модернізувалися пускові установки", - розповів експерт.
Наступне питання було - дрібносерійне виробництво власних ракет. Тобто брати корпуси та ставити свої перероблені двигуни, але виникло питання, що потрібна бойова частина. Утім, необхідні бойова частина та порох в Україні не виробляються.
"Виникла ідея в якості бойової частини використовувати 500-кілограмову авіаційну бомбу. Їх на складах більш ніж достатньо, тому що в Україні дуже мало літаків, які можуть їх носити. Буквально лише Су-24 можуть їх носити. Тому вони фактично до 2022 року не використовувалися, цілей для них не було", - сказав Жирохов.
Так, додав він, ці бомби почали ставитися у якості бойової частини для відновлення ракет. Надалі такі ракети деякий час використовувалися. "Зараз фактично на озброєнні української армії "Точок-У" немає. Принаймні за тією інформацією, яка у мене є", - сказав експерт.
Як повідомляв УНІАН, на початку повномасштабного вторгнення Росії в України майже не було далекобійної та точної зброї. Так, головною силою, здатною бити на відстань понад 100 км, був старий радянський ракетний комплекс "Точка-У". Він перебував на озброєнні 19-ї ракетної бригади "Свята Варвара".
У бригаді розповіли, що коли запаси ракет почали закінчуватися, військові на складах зберігання, що залишилися з радянського періоду, знайшли ракети без бойових частин, так звані "хвости". Було ухвалене рішення переобладнати "хвости", поставивши на них бойові частини від фугасних авіаційних бомб.
Зауважується, що із понад 30 ударів по Чорнобаївці майже половина - на рахунку "Точок-У", удари по острову Зміїний, відбиття атак на Херсон та Харків, великий десантний корабель "Саратов", ворожі аеродроми, склади, логістика та безліч інших цілей - усе це "заслуга 19-ї ракетної бригади "Свята Варвара" та її "Точок-У".