У 2019 році Міноборони РФ офіційно прийняло "Уран-9" на озброєння, незважаючи на провал випробувань у бойових умовах.
Бойовий робототехнічний комплекс "Уран-9", який у 2016 році презентувала російська корпорація "Ростех", був заявлений як одне з головних досягнень оборонної промисловості РФ. Проте він став одним із найганебніших провалів у кампанії Москви з модернізації своїх збройних сил, пише Defence Blog.
Зазначається, що на програму "Уран-9" було витрачено мільярди рублів. Розробники заявляли, що це прорив у галузі безпілотних наземних систем, а російські ЗМІ заявляли, що вже скоро військові отримають 20 таких робототехнічних комплексів.
У виданні пояснили, що "Уран-9" був "міні-танком" із дистанційним керуванням. Це гусеничний наземний апарат, який оснащений 30-мм автоматичною гарматою 2А72, 7,62-мм кулеметом і кількома протитанковими керованими ракетами 9М120 "Атака". Також апарат отримав набір оптичних і цілевказівних систем, включно з тепловізійною камерою і лазерним цілевказівником.
У виданні нагадали, що "Уран-9" провалив випробування в бойових умовах у Сирії. Проте у 2019 році Міноборони РФ офіційно прийняло цей комплекс на озброєння.
У 2018 році старший науковий співробітник 3-го Центрального науково-дослідного інституту Міністерства оборони Росії А. П. Анісімов представив проект "Уран-9". П. Анісімов представив докладний звіт про результати випробувань "Урану-9" у Сирії. За його словами, цей комплекс не здатний виконувати поставлені завдання, а під час бойових операцій середня ефективна дальність управління з передового командного пункту становила всього 300-500 метрів у міських районах. Ба більше, було зафіксовано 17 випадків короткочасної втрати управління і два випадки тривалої втрати управління, додали у виданні.
Крім того, випробування виявили серйозні механічні проблеми. Підвіска, опорні катки та компоненти гусениць "Урану-9" виявилися ненадійними, що змушувало проводити польові ремонти, зазначили у виданні. Також шасі не могло витримувати тривалі бойові операції без поломок.
У виданні підкреслили, що проблеми були з розвідувальними системами. Наприклад, електрооптичні датчики могли виявляти та ідентифікувати цілі на відстані не більше ніж 2 кілометри, а оптична станція не змогла ідентифікувати наглядові та цілевказівні пристрої противника і часто генерувала хибні сигнали.
Також під час випробувань 30-мм гармата 2А72 шість разів затримувалася і один раз повністю вийшла з ладу, а комплекс відмовлявся вести вогонь під час руху, йшлося у звіті Анісімова.
У виданні нагадали, що росіяни планували налагодити й експорт комплексів "Уран-9". Потенційними покупцями було оголошено Саудівську Аравію, Індію, ОАЕ, Сербію і М'янму. Однак після оцінки характеристик "Урану-9" військові М'янми вирішили відхилити пропозицію, незважаючи на те, що російські переговірники запропонували "партнерську знижку" і можливість обміну старих танків Т-34.
Західні оборонні аналітики також розкритикували цей комплекс. Зокрема, британський оборонний підрядник BAE Systems після вивчення цього "міні-танка" зазначив, що в "Урана-9" є серйозні недоліки.
У виданні додали, що під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну "Уран-9" жодного разу не був помічений у бою. Незважаючи на роки розробки та офіційні заяви про серійне виробництво, комплекс так і не з'явився на передовій.
Раніше в The Independent розповіли, що українські військові дедалі частіше застосовують радіокеровані броньовані машини, які допомагають виконувати ризиковані завдання і зменшують небезпеку для життя солдатів.
Зазначається, що ці транспортні засоби схожі на мініатюрні танки та можуть перевозити припаси, розміновувати території або евакуювати поранених і загиблих. Вартість таких машин коливається від 1 000 до 64 000 доларів.