За словами Нарожного, якщо ми в день на фронті знищуємо тисячу ворогів, то половину з них за допомогою безпілотників.
Китай посилює обмеження на експорт компонентів, які необхідні для українського виробництва дронів. Також відбувається блокування спроб українських компаній імпортувати компоненти через інші країни, зокрема, через Польщу і країни Балтії. Засновник БО "Реактивна пошта", воєнний експерт Павло Нарожний в інтерв’ю УНІАН розповів, як введення обмежень Китаєм може вплинути на ситуацію на фронті, і наскільки ми готові до таких випробувань.
Як такі дії Китаю можуть нашкодити українській обороні?
Китай виступав за заборону поставок дронів Україні. Мова йшла і про комерційні дрони, зокрема, "Мавіки". Точка поставки була Польща, там змінювалася інформація "прошивки", що їх неможливо використовувати в Україні. Українські хакери туди "заливають" інші прошивки, щоб ці дрони використовувати з точки зору радіоелектронної боротьби.
Зараз же більше мова йде про запчастини до FPV- дронів. У нас є деякі спроби локалізувати виробництво, тобто збільшити частку вітчизняних складових, матеріалів, але FPV-дрони, які у великій кількості використовуються на фронті, вони всі, зокрема, з двигунами і батареями китайського виробництва. В нас виробництво цих елементів є, але в мікроскопічних кількостях. Якщо повністю обрізати поставки в Україну через треті країни чи якимось іншим шляхом, то це несе для нас велику загрозу. Де ми тоді їх зможемо купувати? Важко сказати. Не впевнений, що десь в країнах ЄС, США є виробництво в такій кількості, щоб задовільнити наші потреби.
Крім того треба розуміти, що вироби з Китаю набагато дешевші, ніж з США та Європи. Якщо ми навіть знайдемо джерело для закупівлі цих комплектуючих, то це здорожчить для нас продукцію щонайменше удвічі чи утричі.
Наприклад, Пентагон підписав контракт з американським концерном Raytheon на постачання безпілотної авіаційної системи Coyote, йдеться про ударні та розвідувальні дрони на суму понад 5 млрд доларів. А нам союзники по коаліції надали 5 млрд євро на виробництво дронів. Американські, європейські безпілотники можуть стати заміною, але вони будуть значно дорожчі для нас.
Тут стоїть питання, чи відбувається така сама дзеркальна історія для Росії ? Сумніваюся, що Китай поставки в Росію буде урізати.
За даними світових видань, Китай навпаки значно збільшив поставки компонентів для виробництва дронів до Росії, що дозволяє країні-агресору попри санкції збільшувати кількість безпілотників.
Це не виключено. Тому для нас можуть стати великою проблемою такі обмеження Китаю з огляду на нестачу артилерійських боєприпасів, якими нас союзники забезпечити не можуть. Додаємо сюди нестачу особового складу, а також той факт, що авіації в нас не так багато, як хотілося б, тобто ми не можемо робити таку кількість вильотів і ударів, яку роблять росіяни.
Проходила інформація, що українські виробники вже почали робити батареї для дронів. Наскільки це може зменшити нашу залежність від китайських поставок?
Знову ж питання в локалізації виробництва. От ми кажемо, що зробили, мовляв, три батареї для дрону, а треба зробити 300 тисяч. Об’єми – це головна проблема. Ми вже робимо раму до дронів, електроніку, батареї, але не чув, щоб двигуни в Україні виробляли.
Якщо розглядати найпесимістичніший сценарій із серії "все пропало" - що нам не вдасться обійти китайські заборони, то які це матиме наслідки для фронту?
Ситуації "все пропало" немає. В нас є європейські союзники, але треба розуміти, що тоді йтиметься про вищу вартість дронів. В Китаї собівартість робочої сили дуже низька, в них там немає проблем з екологією – є в тебе відходи, то зливай в річку і ніхто нічого не скаже. В Європі так не вийде, бо там треба виконувати всі екологічні норми, є соціальний захист всіх робітників, зокрема, виплата медичного страхування. Тому Європа зможе перекрити нашу потребу, але питання терміну поставок і вартості дронів. Якщо зараз собівартість дрону, грубо кажучи, 3 тисячі доларів, то вона може зрости до 5 тисяч. І це проблема, бо нам доведеться вмовляти союзників купувати ці дрони.
Якщо ми в день на фронті знищуємо тисячу ворогів, то половину з них за допомогою безпілотників. За день ми можемо використати приблизно 5 тисяч FPV-дронів. Якщо ця кількість дронів знизиться, припустимо, до тисячі, то кількість ворогів, яких ми знищуватимемо за день, впаде до 100. І тут постає питання - хто буде утилізувати ще 400, по яких мали б відпрацювати дронами? Це означає, що вони зможуть іти до наших окопів, тобто це бої піхоти на близькій відстані. Якщо раніше окупанти знищувалися за 5 км до наших окопів, то тепер за 100 метрів або безпосередньо в боях. А це набагато більше навантаження, в першу чергу, на нашу піхоту, якої в нас і так не вистачає.
Якщо говорити про далекобійні дрони. То тут ситуація може бути такою ж складною?
Тут трохи інша історія, бо в цих модифікаціях дронів використовується двотактний або чотиритактний двигуни, котрі ми здатні і самі виробляти і купувати в наших союзників. І якщо далекобійний дрон коштує від 2 до 4 мільйонів гривень, то різниця в ціні на двигуні при такій сумі не так помітна. Якщо в день ми можемо використовувати до 7 тисяч дронів, то ця цифра щодо далекобійних кардинально менша – до 100 штук, максимум 200. Тому тут не такі вже серйозні проблеми і в фінансовому плані, і щодо комплектуючих.
Переговори президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна можуть вплинути на те, що Китай стане більш нейтральною країною у війні між Росією і Україною? І ми "проскочимо" крізь оці обмеження?
Ми маємо розуміти, що Китай - це комуністична країна, в якій диктатура, і про ніяку демократію там не йдеться. Тому для них ближчий по духу Путін, ніж Трамп. Президент США може дотиснути санкціями. Але питання в тому, чи вистачить сили духу і бажання, політичної волі у Трампа, щоб це робити. Зокрема, бити санкціями по російських компаніях, можливо, й по китайських.