За словами аналітиків, у результаті впливу РЕБу дрон втрачає зв'язок або орієнтацію у просторі.
У роботі засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) є два головних механізми. Про це йдеться у матеріалі "РБК-Україна".
Перший механізм є глушінням. Засоби РЕБ утворюють сильний радіошум, через який безпілотник втрачає звʼязок із наземним пунктом керування.
Другим є спуфінг, а саме підміна супутникових сигналів GPS. У такому разі дрон отримує неправильні координати, збивається з маршруту або втрачає орієнтування.
Як наголосив product owner напрямку РЕБ TAF Industries Максим Тефтул для журналістів, засоби РЕБ діють на приймач радіосигналу.
"У системі пілот-дрон є два такі приймачі: один на дроні - він приймає сигнал керування від пілота і сигнали від систем геопозиціонування; другий на пульті оператора - він приймає відео від дрона. Дрон нейтралізовано, якщо подавлено або керування, або відео", - йдеться у матеріалі.
Водночас робота радіоприймача залежить від його здатності виділити корисний сигнал з фонового електромагнітного середовища. Для цього потужність сигналу повинна перевищувати потужність шуму на певну величину.
"Засоби РЕБ генерують радіохвилі на частотах каналів керування або відео дрона, штучно знижуючи відношення сигнал/шум нижче порогу чутливості приймача. Для успішного придушення потужність завади засобу РЕБ на антені приймача дрона чи пілота має бути вищою за потужність корисного сигналу", - пояснюють у публікації.
Йдеться про своєрідну силову боротьбу, через це засоби РЕБ генерують завади потужністю 50 і більше Вт, значно перевищуючи потужність передавачів у системі пілот-дрон. Тому одні засоби РЕБ діють проти прийому дроном команд керування, а інші - проти прийому пілотом відео, тоді як треті - проти прийому дроном сигналів навігації.
"У результаті впливу РЕБу дрон втрачає зв'язок або орієнтацію у просторі. Залежно від закладених в його систему алгоритмів, це призводить до аварійного повернення на базу, вимушеної посадки, зависання в повітрі або некерованого падіння", - підсумували у матеріалі.
Раніше The Telegraph писав, що нові реактивні дрони РФ стають проблемою для української ППО. Зокрема начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил Юрій Ігнат пояснив, що швидкість нових дронів перевищує можливості українських перехоплювачів.
"Ці дрони більше не перебувають у зоні досяжності дронів-перехоплювачів, швидкість яких становить до 300 км/год. Це означає, що мобільні вогневі групи та протидронові перехоплювачі більше не можуть бути основною опорою. Доводиться використовувати ракети", - наголосив він.
Водночас професор стратегічних досліджень Сент-Ендрюського університету Філліпс Пейсон О'Браєн написав, що українські дрони руйнують міф про безпеку Москви та паралізують російський тил. За його словами, спроби Кремля стягнути системи ППО з інших регіонів для захисту Москви лише оголюють решту території РФ, роблячи її вразливою для нових атак.