Все більше українців у Польщі розглядають цю країну не як тимчасове місце роботи.
Для більшості українців, які працюють у Польщі, ця країна дедалі частіше стає не лише місцем тимчасової зайнятості, а й державою, в якій вони хочуть залишитися надовго. Згідно з дослідженням, проведеним компанією Smart Solutions HR, 65,4% з них не розглядають можливість виїхати з Польщі.
Близько 30% визнають, що планують залишитися в Польщі надовго. Невеликий відсоток опитаних замислюється про переїзд до інших європейських країн, пише PulsHR.
Автори звіту вказують, що помітна чітка трансформація міграційної моделі, яка спочатку була мотивована вищими заробітками, а зараз має характер поселенської міграції.
Хоча 44,4% опитаних визнають, що все ще перебувають у режимі "невизначеності" і не прийняли остаточного рішення щодо тривалості свого перебування, вже 3 з 10 респондентів висловлюють бажання залишитися в Польщі назавжди або на дуже тривалий термін.
До цього слід додати загальну задоволеність умовами життя – загалом 52,6% оцінюють своє життя в Польщі як добре або дуже добре, а близько 37% зберігають нейтральне ставлення. Явну незадоволеність заявляють трохи більше 10% опитаних.
"Рішення залишитися не обов’язково зумовлене виключно розміром заробітної плати. Через кілька років перебування мігрант уже знає місцевий ринок праці, процедури, мову та повсякденні реалії. Зміна країни означає, таким чином, не тільки потенційно вищу зарплату, але й витрати на те, щоб розпочати частину цього процесу заново", – заявляє Ізабела Самульська-Угорська, менеджерка з розвитку бізнесу в Smart Solutions HR.
Результати дослідження також показали, що майже половина респондентів (43,6%) заявляє, що взагалі вже не надсилає гроші до країни походження.
Усі зароблені кошти вони витрачають у Польщі, що може свідчити про те, що для значної частини мігрантів робота в нашій країні вже не слугує виключно фінансовою підтримкою сім’ї, яка залишилася за кордоном. Все частіше це елемент побудови власного майбутнього та життя в Польщі.
Що змушує мігрантів наважуватися залишитися в Польщі, незважаючи на те, що рівень зарплат все ще поступається тому, що пропонується в Німеччині чи скандинавських країнах? Вибір Польщі визначає не один фактор, а кілька елементів, що мають схоже значення.
На цьому тлі особливо помітно виділяється один результат: жоден з опитаних не вказав державну охорону здоров’я як фактор, що мотивує його залишитися в Польщі. Для мігрантів ключовими виявляються насамперед питання, пов’язані з роботою, майбутнім, безпекою та сімейним життям.
"Привабливість Польщі можна розглядати як компроміс між рівнем доходів та стабільністю й передбачуваністю життя. Культурна близькість, можливість поступової адаптації та накопичення досвіду на польському ринку праці можуть призвести до того, що через деякий час чергова міграція перестає бути для працівника очевидним вибором", – зазначає Ізабела Самульська-Угорська.
Однак це не означає, що Польща може сприймати утримання іноземців як щось само собою зрозуміле. Найбільшим викликом може виявитися зарплатний стеля.
Якщо різниця в зарплаті між Польщею та іншою країною буде достатньо великою, навіть сильна вкоріненість може виявитися недостатньою, щоб утримати працівника.
Компанія Deloitte на замовлення Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) підрахувала, скільки втратив би польський бюджет, якби українці, які працюють у нашій країні, вирішили виїхати.
Виявляється, що лише у 2025 році присутність біженців з України забезпечила 2,4 % ВВП, тобто близько 94 млрд злотих (близько 1,2 трильйона гривень), – йдеться у третьому виданні звіту "Аналіз впливу біженців з України на економіку Польщі".
Результати звіту Deloitte та УВКБ ООН показують, що показник зайнятості біженців з України в Польщі зріс на 7 процентних пунктів порівняно з минулим роком і становив 76%, що можна порівняти із рівнем зайнятості серед громадян Польщі.
Згідно зі звітом, робота, самозайнятість та інші форми діяльності є основним джерелом заробітку опитаних біженських домогосподарств (87%), а медіана їхніх чистих зарплат зросла у 2023–2025 роках на 45 %. У 2025 році польські соціальні виплати становили лише 10 % їхніх доходів, а виплати з України – 2 %.
Біженці присутні на ринку праці не лише як працівники, а й як підприємці. Близько 13% людей працездатного віку заявляють про самозайнятість, а кожен п’ятий із них наймає працівників. З 2022 року громадяни України подали майже 135 тисяч заявок на реєстрацію індивідуальної підприємницької діяльності.
У 2022–2025 роках найбільше з них стосувалося будівництва, інформації та комунікації, а також інших сфер послуг.
"Економічна інтеграція біженців може приносити користь як їм самим, так і приймаючим громадам. Біженці тоді перестають покладатися на гуманітарну допомогу і стають споживачами, платниками податків та зміцнюють свою самостійність. Можливість забезпечувати себе за рахунок власної праці – основа незалежності людей, які були змушені покинути Україну", – прокоментувала результати звіту виконуюча обов’язки представника Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Польщі Джун Сірато.
За її словами, створення для них сприятливих умов професійного розвитку, визнання кваліфікацій, доступ до кар’єрних шляхів, що відповідають освіті та компетенціям, дозволяють їм краще використовувати свої знання та навички, свій потенціал, а також чинити дедалі значніший позитивний вплив на економіку
Раніше УНІАН повідомляв, що в Польщі зафіксовано рекордну інфляцію через паливну кризу.