Люди завжди боялися прогресу / osa-opn.org
Песимізм замінив віру в неминучість світлого майбутнього завдяки технологічному й науковому прогресу, але так було завжди.
Швидше, дешевше, краще – технології стали єдиним полем, на яке люди покладаються в побудові бачення світлого майбутнього. Але з наближенням 2020 року оптимізму не так і багато. Нові технології, які домінували в попередньому десятилітті, здається, тільки погіршили становище.
Соціальні мережі повинні були об’єднувати людей. Під час «Арабської весни» в 2011 році їх хвалили як визвольну силу. Сьогодні ж вони мають гірку славу інструмента для порушення приватності, поширення пропаганди й підриву демократії, - пише The Economist. Електронна комерція й «гіг-економіка» зручні, але вони опираються на праці людей, яким недоплачують, загострюючи тим самим нерівність й заповнюючи вулиці машинами. Батьки бояться, що смартфони перетворили їхніх дітей на залежних від екранів зомбі.
Читайте такожNewsweek: Людський мозок з пробірки може стати розумнішим, ніж природний
Технології , які будуть домінувати в новому десятиліття, теж кидають похмуру тінь. Штучний інтелект може виправдати упередження й забобони, загрожуючи робочим місцям й посилюючи правління диктаторів. 5G в епіцентрі китайсько-американської торговельної війни. Автономні автомобілі досі не працюють, але все ще можуть збивати людей. Опитування свідчать, що інтернет-компаніям зараз менше довіряють, ніж банківській індустрії. А в цей же час банки намагаються виставити себе новими технологічними фірмами. Інтернет-гіганти стали новими банками, перетворюючись з магнітів для талантів у парій. Навіть їхні працівники бунтують.
New York Times підбив підсумок, який морок на нас насувається. Видання пише, що «песимізм замінив ідею неминучого прогресу, породженого науковими й промисловими революціями». Щоправда, ці слова не свіжі, а зі статті, опублікованій в 1979 році. Тоді газета писала про тривогу, яку спричинило «зростання сумнівів про здатність суспільства втриматися під нестримним потоком сил технологій».
Сьогоднішні похмурі настрої зосереджені на смартфонах і соціальних мережах, які з’явилися лише 10 років тому. Однак, занепокоєння, що людство зробило помилковий технологічний поворот або що конкретні технології можуть принести більше шкоди, ніж користі, виникали й раніше.
Читайте такожAssociated Press: Шпигуни почали використовувати створені штучним інтелектом обличчя
В 1970-х роках зневіра була породжена тривогами через перенаселення, шкоду для довкілля й перспективу ядерного винищення. 1920-й рік став свідком опору проти автомобілів, які перед тим вважали дивовижним рішенням проблеми втоми коней. А індустріалізацію в 19-му столітті засуджували луддити, романтики й соціалісти, які непокоїлися через заміну вправних ремісників, занепад сіл й страждання фабричних працівників, яким доводилося працювали в димних цехах. Досить відійти в бік і стане очевидно, що в кожному з цих історичних випадків розчарування виростало з суміші нереалізованих надій й нездатності передбачити наслідки. Технології вивільняють сили творчого руйнування, тому цілком природно, що це провокує тривогу. У будь-якої конкретної технології є певні недоліки, які, здається, переважають вигоду. Коли таке стається з кількома технологіями одночасно, як сьогодні, з’являється ширше відчуття «техно-песимізму».
Однак, песимізм можна подолати. Нато часто люди зосереджуються на недоліках нових технологій й приймають вигоду як належне. Тривоги про час проведений за екраном потрібно зважувати в контексті набагато суттєвішої користі всюдисущої комунікації, а також миттєвого доступу до інформації й розваг, який дає смартфон. Більша загроза в тому, що зусилля луддитів уникнути короткострокових втрат через нову технологію, може закінчитися в закритті доступу до довгострокової вигоди. Економіст з Оксфордського університету Карл Бенедикт Фрей називав це «технологічною пасткою». Страх, що роботи вкрадуть у людей роботу, може підштовхнути політиків до запровадження податків на машини, щоб відбити охоту в промисловців використовувати їх. Однак, в довгостроковій перспективі країнам, які хочуть зберегти свої стандарти життя на тлі старіння й скорочення робочої сили, буде потрібно більше роботів, а не менше.
Читайте такожNewsweek: «Термінатора» не буде, у машин ніколи не буде самосвідомості
Це вказує на інший урок, який полягає в тому, що рішення пов’язаних з технологіями проблем дуже часто включає застосування ще більше технологій. Приміром, подушки безпеки й покращення в конструкції автомобілів призвело до того, що в США кількість смертей у автокатастрофах на мільярд подоланих миль скоротилася з 240 в 1920х роках до приблизно 12 сьогодні. Штучний інтелект використовували для приборкання потоку екстремістських матеріалів у соціальних мережах. Чудовим прикладом можуть послужити кліматичні зміни. Важко уявити будь-яке рішення, яке б не включало інновацій в чистій енергетиці, щоб скороти викиди в атмосферу.
Найважливіший урок криється в самих технологіях. Будь-яка потужна інновація може бути використана як для добра, так і в злих цілях. Інтернет поширює розуміння, але також в ньому ж вірусними стають у відео, в яких людей обезголовлюють. Біотехнології можуть підвищити врожаї й вилікувати хвороби, але вони ж можуть породити й смертельну біологічну зброю.
Читайте такожШтучний інтелект вперше в історії можуть визнати автором винаходу
Технології як такі – це не сила. Вибір людей у їхньому використанні змінює світ. Тому «техлаш» або невдоволення інноваціями – це важливий крок до прийняття важливих технологічних змін. В кращому випадку, це допоможе визначити, як суспільство може впоратися зі змінами, й запровадити правила й політики для обмеження деструктивного потенціалу. Здоровий скепсис означає, що питання вирішуються в ході широких дебатів, а не рішеннями вузького кола людей.
Напевне, реальне джерело тривоги – це не самі технології, а зростання сумнівів у здатності суспільств провести такі дебаті й знайти хороші відповіді. З такої точки зору техно-песимізм – це симптом політичного песимізму.