Революційний метод вирощення кластерів клітин, які організовуються у мініатюрні версії людського мозку в лабораторіях, все більше привертає до себе увагу. Ці «мозкові органоїди», виготовлені зі стовбурових клітин, пропонують незамінне розуміння роботи головного людського органу, який надзвичайно складно досліджувати.
Але деякі дослідники тепер бояться, що в таких міні-мозках, які часто пересаджують тваринам, може виникнути певна форма свідомості, — пише на сторінках Newsweek професор когнітивної нейрології Університету Бангкока Гійом Тьєрі. Принаймні вони здатні до певної міри відчувати біль і страждати від свого становища. Якщо це так, тоді людям потрібно дуже уважно й обережно вивчити цю проблему.
Читайте такожЛюдський мозок умисне відмовляється усвідомлювати свою смертність
Мозкові органоїди наразі дуже прості у порівнянні з людським мозком. Вони не можуть бути самосвідомими на аналогічному рівні. Через брак постачання крові вони не виростають більшими, ніж до розміру в 5-6 міліметрів. Таким чином, вони демонструють активність мозкових хвиль, подібні до тих, які спостерігаються у дітей в утробі. Вчені також довели, що органоїди можуть будувати нейронні мережі, які реагують на світло.
Існують також ознаки того, що вони можуть поєднуватися з іншими органами й рецепторами у тілі тварин. Це означає, що органоїди не просто можуть стати чутливими, а й мають потенціал зв’язуватися із зовнішнім світом, збираючи сенсорну інформацію. Можливо одного дня вони зможуть відповісти через штучні системи звуку чи цифрового відтворення.
«Будучи когнітивним неврологом, я радий спостерігати, як органоїди підтримують життя досить тривалий час, а з постійним постачанням важливих для життя поживних речовин можуть стати чутливими й, можливо, навіть повністю свідомими», - пише автор.
Читайте такожNewsweek: «Термінатора» не буде, у машин ніколи не буде самосвідомості
Не вперше біологи кидають виклик етичним питанням. Приміром, зміна статі шокувала багатьох в минулому. Але не зважаючи на віру чи моральні переконання, ця процедура стосується виключно особу, яка її проходить без біологічного впливу на оточення й нащадків. Генетичні маніпуляції з ембріонами, у свою чергу, підіймають тривогу до червоного рівня. Оскільки генетичні зміни мають великі шанси перейти до наступних поколінь. Саме тому успішні операції на зразок тієї, яку провів китайський вчений Хе Цянькуй викликали такий різкий осуд по всьому світу.
Але створення міні-мозку всередині тварини або навіть в штучному біологічному середовищі повинне, на думку автора, викликати «паніку».
«На мою думку, етичні наслідки виходять за межі визначення, чи не створюємо ми таким чином особу, яка страждає. Якщо ми вирощуємо мозок, хоч і маленький, ми будуємо систему зі здатністю обробляти інформацію і, зрештою, потенціалом мислити», - пише автор.
Читайте такожВчені змогли імплантувати спогади в мозок пташки
Певна форма свідомості дуже поширена у світі тварин. І людська, вочевидь, перебуває на вершині шкали складності. Й хоч людство не знає напевне, що таке свідомість, воно боїться, що штучний інтелект зможе розвинути в собі певну її форму. Але думки й емоції – це, швидше за все, явища наших нейронних мереж, які більш вірогідно зародяться в органоїдах, ніж в роботах. Це може бути примітивна версія свідомості чи повноцінна її версія, здатна збирати інформацію про зовнішній світ, яка буде шукати способи взаємодіяти з ним. В теорії міні-мозок можна вічно вирощувати в лабораторіях: законно і незаконно, посилюючи його складність і підтримуючи його життя за допомогою необхідних поживних речовин й кисню. Приміром, це сталося з клітинами раку мозку жінки на ім’я Генрієта Лекс, які живуть вже 60 років після її смерті. Ці клітини розмножують у сотнях тисяч лабораторій в усьому світі.
Але якщо мозок можна вирощувати в ідеальних умовах без обмежень в часі, то чи може в ньому зародитися свідомість, можливості якої перевершували людські? На думку автора, це цілком можливо. Але чи зможуть люди зрозуміти, що така свідомість вже з’явилася? Існує ризик, що вищий штучний розум буде дозволяти нам домінувати над собою лише до того часу, поки не візьме сам контроль над власними системами життєзабезпечення.
«Будучи підлітком, я часто мріяв про страшний світ під контролем велетенської комп’ютерної супермережі. У мене й сьогодні є ці тривоги, які частково втілюються. Але страх перед біологічним супермозком, який захопить світ, тепер значно більший. Варто пам’ятати, що розуму в такому новому організмі не доведеться тривожитися через смерть, тому що тіла у нього не буде», - пише автор.
