Машини ніколи не зможуть стати самосвідомими / фото imdb.com

Учасники будь-якого просунутого проекту з розробки штучного інтелекту стверджують, що вони прагнуть збудувати машину зі свідомістю. Вони опираються на ідею про те, що функції мозку – це щось на зразок закодованої й обробленої багатосенсорної інформації. Якщо їх досить ретельно вивчити, то можна буде запрограмувати їх для виконання комп’ютером. Компанія Microsoft нещодавно оголосила, що витратить мільярд доларів на проект, який буде займатися саме цим.

Однак, на даний час всі спроби збудувати комп’ютерний мозок не наблизилися до своєї мети, — пише на сторінках Newsweek професор електронної й комп’ютерної інженерії Державного університету Оклахоми Субхаш Как.

Читайте такожGazeta Wyborcza: «сильний» штучний інтелект або шанси Skynet у знищенні людства

Відео дня

У 2013 році в Європі запустили подібний проект вартістю в численні мільярди доларів. Але зараз все більше сторін починають розуміти, що він зазнав невдачі. Ці зусилля почали здаватися більше схожими на подібні, але менш амбітні проекти в США, які націлені створювати нові програмні інструменти для вивчення мозку, а не симуляції його у машині.

Деякі вчені продовжують наполягати, що симуляція нейрології за допомогою комп’ютерів – це правильний шлях. Інші вважають цей напрямок приреченим на провал, тому що не вірять придатність свідомості для обчислення. Автор статті зізнається, що належить до другої групи.

«Наш головний аргумент в тому, що мозок інтегрує і стискає численні компоненти досвіду включно із зором і нюхом. І комп’ютер просто не здатний сьогодні відчувати, обробляти й зберігати такі дані», - пояснив автор, додаючи, що мозок не функціонує так, як комп’ютери.

Живі організми зберігають досвід у мозку, адаптуючи нейронні зв’язки в активному процесі між предметом і середовищем. У цей час комп’ютери записують дані в короткострокових і довгострокових блоках пам’яті. Ця відмінність означає, що обробка інформації в мозку відбувається не так, як це відбувається з пам’яттю машин.

Читайте такожШтучний інтелект навчили писати фальшиві новини

Розум активно досліджує середовище, щоб виявити елементи, які скеровують ту чи іншу дію. Сприйняття не пов’язане напряму з сенсорними даними. Людина може ідентифікувати стіл з дуже багатьох кутів. Вона не інтерпретує дані й не питає свою пам’ять про те, чи збережена закономірність може бути створена за допомогою альтернативного кута зору на предмет, класифікований раніше. Крім того, більшість рутинних завдань людської пам’яті пов’язана з багатьма ділянками мозку, які можуть бути досить великими. Вивчення навичок і оцінка вимагає реорганізації й фізичних змін. Зокрема, зміни сили зв’язку між нейронами. Такі трансформації неможливо повторити в комп’ютері з фіксованою архітектурою.

Автор також зауважує, що свідома людина розуміє, про що вона думає. Вона здатна припинити міркувати про щось одне і почати обдумувати нову тему. При цьому зовсім не важливо, на якому етапі процес міркування був у такий момент. Але комп’ютер не здатен на це. Більш ніж 80 років британський піонер в комп’ютерних науках Алан Тюрінг довів, що не можливо перевірити, чи комп’ютерна програма зупинилася сама собою. Але ця здатність лежить в основі свідомості.

Але навіть до Тюрінга німецький квантовий фізик Вернер Гайзенберг довів, що існує визначальна відмінність у самій природі фізичних подій і свідомим знанням спостерігача про них. Австрійський фізик Ервін Шредінгер інтерпретував це твердження. За його визначенням, твердження Гайзенберга означає, що свідомість не може бути утворена фізичним процесом, таким як комп’ютерне обчислення, яке скорочує всі операції до базових логічних аргументів.

Читайте такожШтучний інтелект навчився розуміти, чому діти плачуть

Ці ідеї підтверджують висновки медичних досліджень, які говорять, що не існує унікального утворення в мозку, яке відповідає виключно за свідомість. Функціональне сканування МРТ демонструє, що різні когнітивні задачі виникають у різних ділянках мозку. Тому нейробіолог Семір Зекі зробив висновок, що «свідомість – це не єдність, натомість існує багато свідомостей, які розподіляються в часі й просторі». Такий тип необмежених можливостей мозку – це не той виклик, з яким комп’ютер хоч колись зможе впоратися.