Тегеран розглядає можливість ударів по військових об'єктах у Південній Європі та атак на критичну інфраструктуру, якщо Вашингтон відновить удари.
Тегеран розглядає можливість ударів по американських військових об'єктах у Європі, якщо президент США Дональд Трамп вирішить поновити масштабні атаки на Іран. Під ударом можуть також опинитись підводні волоконно-оптичні кабелі в районі Ормузької протоки. Про це Financial Times повідомили джерела, близькі до іранської влади.
За словами інсайдерів, іранські військові оцінювали можливість атак на американські об'єкти в країнах Південної та Південно-Східної Європи. Серед потенційних цілей називали Болгарію, яка нещодавно дозволила використовувати авіабазу Безмер для дозаправлення американських літаків.
Також у Тегерані розглядали Кіпр як можливу ціль у разі поновлення американського наступу. Там розташована британська авіабаза Акротірі, яку в березні атакував безпілотник.
За словами джерел, у разі нового масштабного конфлікту Іран може відійти від попередньої стратегії, яка передбачала удари переважно по американських військових об'єктах та інфраструктурі на Близькому Сході.
Один зі співрозмовників видання заявив, що Тегеран не встановлюватиме географічних обмежень для своєї відповіді, якщо США завдадуть ударів по Ірану:
"Якщо США зайдуть надто далеко, Іран захищатиме себе будь-якою ціною, вийде за межі регіону та також завдасть удару по Європі".
У липні Корпус вартових ісламської революції вже погрожував Великій Британії через використання американськими військовими британських баз. У Тегерані заявили, що будь-яка база, яка використовується для атак на Іран, може стати законною ціллю.
Іран також розглядає можливість атак на підводні волоконно-оптичні кабелі в Ормузькій протоці. Такий крок міг би створити додаткові проблеми для глобальних комунікацій та інфраструктури.
Експерти вважають, що загроза ударів Ірану по європейських цілях є реальною, але її масштаби обмежені. За оцінкою Сідхарта Каушала з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень, Іран може застосувати балістичні ракети середньої дальності проти американських об'єктів у Південній та Південно-Східній Європі.
Водночас зі збільшенням відстані точність і ефективність таких ударів знижуються. Експерт зазначив, що важчі ракети можуть долати значні відстані лише за умови зменшення бойового навантаження.
Дуглас Баррі з Міжнародного інституту стратегічних досліджень також звернув увагу на спроби Ірану атакувати американсько-британську базу Дієго-Гарсія в Індійському океані. За його словами, ці запуски свідчать, що Іран має ракети з дальністю понад 2 тисячі кілометрів.
Водночас незрозуміло, скільки таких ракет у розпорядженні Тегерана і чи готовий він використовувати їх для демонстративних ударів.
Іран уже намагався атакувати віддалені американські об'єкти. Після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану Вашингтон заявляв про кілька запусків іранських ракет у напрямку Дієго-Гарсії, розташованої приблизно за 4 тисячі кілометрів від Ірану. За даними США, жодна з них не досягла цілі.
У березні Туреччина повідомляла, що ППО НАТО перехопила кілька балістичних ракет, запущених з Ірану. Того ж місяця британська авіабаза Акротірі на Кіпрі зазнала атаки безпілотника. Західні чиновники тоді припускали, що за атакою могли стояти іранські союзники в регіоні.
Водночас джерела Financial Times назвали минуломісячний удар Ірану по американській базі в Йорданії, внаслідок якого загинули троє військовослужбовців США, одним із найточніших далекобійних ударів Тегерана.
Посилення погроз відбувається на тлі провалу дипломатичних зусиль щодо припинення конфлікту. Переговори про відновлення роботи Ормузької протоки зайшли в глухий кут, а президент США заявив, що наразі Вашингтон не веде і не планує переговорів із Тегераном.
Водночас верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї нещодавно призначив на ключові посади у сфері безпеки та оборони представників жорсткої лінії.
Зокрема, серед них – колишній командувач Корпусу вартових ісламської революції Мохсен Резаї, який отримав важливу посаду у сфері національної безпеки.
За словами джерел, цей кадровий крок може свідчити про підготовку Ірану до тривалого протистояння зі США.
Водночас експерти вважають, що Тегерану вигідніше діяти через союзні угруповання в регіоні, зокрема шиїтські формування в Іраку, "Хезболлу" в Лівані та хуситів у Ємені.
Нещодавно Трамп заявив, що найближчим часом планує оголосити Ормузьку протоку територією США. Під час виступу на Лонг-Айленді американський президент сказав: "Дуже скоро я оголошу Ормузьку протоку територією Сполучених Штатів".
В Ірані заявили, що не мають наміру відмовлятися від контролю над протокою та можуть продовжити її блокаду. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді різко відреагував на слова Трампа та заявив, що стратегічний маршрут неможливо "захопити" за допомогою заяв у соцмережах, військової сили чи політичних наказів.