На території сучасної Росії вже траплялися випадки, коли смертельні штами виривалися з лабораторій.
Світові слід домагатися незалежного розслідування смерті 28-річної Дар’ї Шипілової, співробітниці Іркутського протичумного науково-дослідного інституту в Росії. Про це йдеться в Atlantic Council, який проаналізував досвід Росії у сфері розробки біологічної зброї.
"Незалежні організації повинні мати можливість встановити причину смерті Шипілової", – пише автор, зазначаючи, що для цього потрібні збережені зразки, клінічні та лабораторні записи, а також незалежна експертиза доказів, "поки вони ще існують".
При цьому, якщо хтось із тих, хто контактував з нею, захворіє, незважаючи на відповідне лікування або профілактику, слідчим необхідно буде розглянути можливість наявності стійкого штаму.
Автори нагадали, що з 1920-х років у СРСР протягом багатьох десятиліть створювалася й розширювалася програма біологічної зброї. Там експериментували з модифікацією та комбінуванням різних типів біологічних агентів для створення більш потужної зброї, але пріоритетним агентом була чума.
Наводиться думка американського фахівця з біологічної та хімічної зброї Реймонда Зілінскаса про те, що номінально цивільні підрозділи також працювали з небезпечними штамами, а військові об’єкти були безпосередньо пов’язані з "програмою створення біологічної зброї".
Зазначається, що за даними Держдепартаменту за 2025 рік, російська програма створення наступальної біологічної зброї так і не була завершена, а "пов’язані з військовими лабораторії розширюються". Управління директора національної розвідки у щорічній оцінці загроз за 2026 рік зазначало, що російські вчені продовжують розробляти нові хімічні та біологічні засоби. У оцінці містилося попередження про те, що "біотехнології подвійного призначення можуть підвищити ризик випадкового викиду патогенів".
"Розширення цих програм свідчить про незмінний інтерес Росії до біологічних досліджень у військовому контексті, зокрема до роботи з потенційними сферами застосування подвійного призначення", – йдеться у статті.
При цьому автори зазначають, що Росія вже неодноразово локально застосовувала хімічну зброю у війні проти України. Але поки що вона дотримується норми щодо заборони "масштабного застосування хімічної, біологічної та ядерної зброї".
Нагадаємо, що в російських ЗМІ фігурувало вже кілька версій смерті Шипілової. Спочатку офіційний глава Бурятського регіону заявив, що вона померла від чуми, потім повідомлення було відредаговано й додано слово "можливо". Повідомлялося, що за кілька днів до цього у неї в руках могла розбитися пробірка зі збудниками інфекції. Потім з’явилася версія про те, що причиною смерті стала звичайна пневмонія. При цьому щонайменше 200 осіб, які могли контактувати з нею, помістили в карантин.
У 1979 році у Свердловську поширилася сибірська виразка, яка забрала життя щонайменше 68 осіб. Радянські чиновники приховували, що джерелом спалаху були військові. У поширенні звинувачували заражене м'ясо. Але в 1992 році військові визнали свою відповідальність.
Нагадаємо, що після перших повідомлень про смерть співробітниці протичумного інституту 2 жовтня в Іркутську ввели карантин. Зокрема, закрили на карантин лікарню, де її лікували. А співробітників аптек та автозаправних станцій зобов’язали носити маски та рукавички.
Влада спочатку оголосила про заборону поїздок у район інституту, потім заборону скасувала. Також змінювалися та видалялися багато інших повідомлень про інцидент.
При цьому спроби приховати реальний стан справ нагадують спроби радянської влади приховати Чорнобильську аварію в її перші дні. При цьому, як очікується, у Росії не визнають інциденту й приховуватимуть цю інформацію роками. А це означає, що світові доведеться покладатися на розвідувальні дані.