Одним із фаворитів вважають главу МАГАТЕ Рафаеля Гроссі.
Цього року закінчується п'ятирічний термін повноважень генерального секретаря Організації Об'єднаних Націй Антоніо Гутерреша. Нового главу організації оберуть також цього року, а до роботи він приступить з 1 січня 2027 року.
Reuters склало список кандидатів, які балотуються на посаду глави ООН.
Рафаель Гроссі, 65-річний кар’єрний дипломат з Аргентини, останні шість років є, за висловом журналістів, "всюдисущим і гіперактивним" генеральним директором ООН з ядерного нагляду – він очолює МАГАТЕ.
Одне з ключових завдань, яким займалося МАГАТЕ в цей час, – переговори з Іраном щодо збереження ядерної угоди між Тегераном і провідними державами після рішення президента Дональда Трампа вивести з неї Сполучені Штати у 2018 році. "Критики Гросссі стверджують, що він зайшов занадто далеко, намагаючись укласти угоди з Іраном", – пишуть автори.
Також він активно займався питаннями окупованої росіянами Запорізької АЕС. Вважається, що він домігся від росіян згоди на розміщення групи спостерігачів МАГАТЕ безпосередньо на майданчику ЗАЕС. Експерти МАГАТЕ, і сам Гроссі, при цьому неодноразово перетинали лінію фронту під час російсько-української війни.
Гроссі відомий як батько вісьмох дітей і поліглот, який розмовляє англійською, іспанською, французькою та італійською мовами. Під час передвиборчої гонки він прагнув створити образ людини дії, і багато дипломатів "бачать у ньому фаворита". Він роками намагався заручитися підтримкою п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН – США, Росії, Китаю, Великої Британії та Франції. Голоси цих країн мають вирішальне значення для обіймання найвищої посади в ООН.
70-річна Ребекка Грінспан позиціонує себе як прихильниця реформ, яка боролася з гендерними бар’єрами та виступала за прихильність ООН до миру, розвитку та прав людини.
За освітою Грінспан – економіст. У минулому вона була віцепрезидентом Коста-Ріки, очолювала Конференцію ООН з торгівлі та розвитку.
Батьки Грінспан втекли з Європи після Другої світової війни. Вона безпосередньо пов'язує свій світогляд з витоками ООН та роллю організації в міжнародному співробітництві та запобіганні конфліктам.
У разі обрання Грінспан стане першою жінкою на посаді генерального секретаря. Вона сказала, що, хоча їй доводилося обирати між сімейним життям і державною службою в ЮНКТАД, той факт, що вона стала першою жінкою на цій посаді, сформував її лідерські якості.
74-річна Мішель Бачелет двічі обіймала посаду президента Чилі та була Верховним комісаром ООН з прав людини. З 2010 по 2013 рік працювала виконавчим директором організації "ООН-жінки", що займається просуванням прав жінок.
У березні Чилі відкликала свою підтримку Бачелет після зміни правого крила у керівництві країни, але вона заявила, що продовжить домагатися підтримки з боку Бразилії та Мексики.
Уряд президента Чилі Хосе Антоніо Касти заявив, що її передвиборча кампанія не має широкого політичного консенсусу всередині країни і стикається з несприятливими шансами на міжнародній арені.
Бачелет зазнала критики з боку американських консерваторів за свою позицію на підтримку права на аборт, а в квітні спеціальний посланник Вашингтона в ООН Майк Уолц, схоже, зірвав її кандидатуру, заявивши, що поділяє побоювання американського сенатора щодо її придатності.
Сенатор-республіканець Піт Рікеттс звинуватив Бачелет у тому, що вона, будучи головою ООН з прав людини, у своїй доповіді 2022 року пом'якшила формулювання, не назвавши дії Китаю проти уйгурських мусульман геноцидом, а також просувала аборти як основоположне право людини. Пекін поки що не висловив свою позицію щодо її кандидатури.
64-річний Макі Салл був президентом Сенегалу протягом 12 років до 2024 року. Він підкреслює, що його досвід глави держави є ключовою перевагою для посади генерального секретаря.
Салл народився в родині продавців арахісу. Але зробив блискучу кар'єру, і за час своєї роботи реалізував великі інфраструктурні проекти та активно виступає за розвиток Африки.
Салл наголосив на необхідності підтримки країн, що розвиваються, обтяжених боргами. Він закликає до реформування Ради Безпеки, відповідаючи на вимоги країн, що розвиваються, про надання їм постійних місць у найвпливовішому органі ООН.
Салл був висунутий Бурунді. Його кандидатура отримала неоднозначну підтримку в Африці: як випливає з дипломатичних нот, з якими ознайомилося агентство Reuters, його батьківщина та Нігерія не надають йому підтримки.
У разі обрання він стане третім африканським генеральним секретарем після Бутроса Бутроса-Галі з Єгипту та Кофі Аннана з Гани.
Нагадаємо, що на засіданні Ради Безпеки ООН щодо України повідомлялося про збільшення кількості жертв серед цивільного населення в Україні. Також йшлося про значне руйнування енергетичної інфраструктури України через зимові атаки Росії. Представники ООН виступили за повне припинення вогню.
Водночас заступник державного секретаря США Крістофер Ландау розкритикував ООН і Раду Безпеки за їхню нездатність зупинити війну, розв'язану Росією проти України.