Джеймс Ставрідіс вважає, що НАТО має посилити розвідувальні зусилля та бути готовим вести гібридну війну у власному стилі.
Російський диктатор Володимир Путін розчарований тим, що війна в Україні зайшла в глухий кут, і намагається залякати європейські країни, які через значне скорочення американської допомоги Києву тепер є головними військовими, економічними та дипломатичними союзниками України.
У цьому контексті колишній верховний головнокомандувач Об’єднаних сил НАТО, адмірал у відставці Джеймс Ставрідіс вважає, що Альянс має посилити розвідку, готуватися до швидкої військової відповіді та створювати для Росії реальну військову ціну за дії в "сірій зоні". Про це він написав у колонці для Bloomberg.
Ставрідіс навів низку прикладів таких дій. Серед них – дрон із вибухівкою, який виявили в аеропорту Лейпцига, перерізання або пошкодження важливих підводних кабелів у Балтійському морі, вибухи посилок на логістичних об’єктах у Німеччині, Польщі та Великій Британії, невдала спроба підпалу автобусного депо в Чехії, пошкодження польської залізниці внаслідок вибуху, а також постійне зростання інтенсивності кібератак на країни-члени НАТО.
Як зауважує екскомандувач НАТО, хоча Москва й заперечує свою причетність, західні розвідувальні та правоохоронні органи переконливо пов’язали ці атаки з Кремлем, а в деяких випадках домоглися висунення обвинувачень і обвинувальних вироків.
Такі інциденти називають гібридною війною або війною в "сірій зоні". Йдеться про диверсії та створення перешкод у широкому спектрі цивільних об’єктів, які не сягають рівня справжньої війни, причому таким чином, щоб було складно пов’язати їх із Москвою.
"Те, що може здаватися окремими атаками, може мати значно ширші наслідки. Посилення таких дій з боку Росії може стати підставою для застосування статті 4 НАТО, відповідно до якої будь-яка держава-член, яка вважає, що її безпеці або суверенній території загрожує серйозна небезпека, може ініціювати консультації в межах Альянсу щодо спільних дій. Це, своєю чергою, може призвести до рішення про застосування статті 5 – основоположного принципу Альянсу, згідно з яким напад на одну державу розглядається як напад на всіх", – пояснює Ставрідіс.
Він додає, що з огляду на те, що і РФ, і НАТО мають ядерну зброю, можливість прорахунку та ескалації конфлікту до вищого рівня викликає серйозне занепокоєння. І хоча Путін посилив тиск, він грається з вогнем уже десятиліттями.
За словами Ставрідіса, Альянс має докласти максимальних спільних розвідувальних зусиль, щоб виявити російські організації, причетні до гібридних атак. Йому слід посилити кампанію з публічного викриття, оприлюднюючи неспростовні докази причетності російської держави до дій проти Європи. Це передбачало б публічне викриття високопоставлених представників російської розвідки та військових, а також запровадження максимально жорстких санкцій проти будь-якої організації чи особи, причетної до таких дій.
"Це означає посилення спостереження та розвідувальної роботи, спрямованих на виявлення російських планів, а також створення підрозділу швидкого реагування при штаб-квартирі Верховного головнокомандування Об’єднаних сил НАТО в Монсі", – каже Ставрідіс.
За його словами, до кінетичних спроможностей мають увійти мобільні підрозділи ППО, які можна оперативно переміщувати для захисту вразливих об’єктів, таких як аеропорти та залізничні вузли; винищувачі, готові до негайного застосування вздовж кордонів Альянсу для перехоплення безпілотників, які можуть "випадково" перетнути кордони НАТО; а також підрозділи спеціальних сил, здатні швидко розгортатися для протидії "зеленим чоловічкам", які, наприклад, можуть з’явитися у країнах Балтії або Польщі.
"Нарешті, Альянс має бути готовий вийти за межі оборонних заходів і перейти в наступ. Перший крок очевидний: надати українцям більше та кращого наступального озброєння. Вони вже довели, що здатні завдавати складних ударів на великі відстані по російських нафтогазових об’єктах та стратегічній авіації. Чим більше проблем у Путіна з Україною, тим менше у нього можливостей чинити тиск на решту Європи", – акцентує екскомандувач НАТО.
Другий рівень, на його переконання, є більш суперечливим і ризикованим – Альянс має бути готовий вести гібридну війну у власному стилі.
"Хоча НАТО й не буде копіювати методи Путіна, які є явно незаконними та аморальними – зокрема, погрози цивільним транспортним системам, – напад на його військові об’єкти є цілком виправданим. Я б почав із застосування кіберзаходів для зриву операцій у Калінінграді – російському анклаві на березі Балтійського моря, який став для Москви передовою лінією у веденні високотехнологічної електронної війни та збиранні розвідданих проти Європи", – каже Ставрідіс.
На його переконання, Путін має зрозуміти, що НАТО знає про його дії та готове не лише захищати своїх членів, а й завдавати реальної військової шкоди у відповідь, якщо він продовжить діяти в "сірій зоні".
Раніше служба оборонної розвідки Данії повідомила, що РФ здійснюватиме частіші атаки на Захід і НАТО з більшими наслідками для країн, на які спрямовані ці атаки, ніж це було раніше.
За оцінками служби, такі атаки можуть включати окремі удари далекобійною зброєю – дронами чи ракетами – по інфраструктурі, що підтримує Україну, а також операції під чужим прапором із використанням дронів українського виробництва.
Водночас існує "низький, але зростаючий ризик" того, що Росія розпочне обмежений військовий напад на одну або кілька країн НАТО, які межують із РФ.
Видання The Times писало про те, що Європа чекає на російські теракти, але не вторгнення. Як зазначалося, європейські чиновники вважають, що очільник Кремля Володимир Путін у відчаї, але на повноцінну війну з НАТО не піде.
Водночас ситуація з так званими гібридними атаками має інший вигляд. За даними видання, Росія нарощує частоту та інтенсивність диверсій, кібератак та інших операцій проти країн НАТО. Такі інциденти відбуваються не лише на східному фланзі Альянсу, а й у Німеччині та інших країнах Західної та Центральної Європи.