Мая Санду / фото - УНІАН
В Молдові добігають кінця парламентські виборчі перегони, майбутній результат яких в країні називають історичним та доленосним. УНІАН розбирався, чому фінал цих виборів важливий і для України.
Про парламентські вибори в Молдові, які відбудуться 28 вересня, заговорили ще торік. Тоді країна обирала президента та голосувала на референдумі щодо членства в Євросоюзі. І хоча перемогу здобули демократичні сили, а шлях до ЄС громадяни затвердили під час плебісциту, впевненості, що парламентська кампанія не стане реваншем для проросійських сил – не було і досі немає.
Річ у тім, що Молдова – парламентська республіка. Ключові рішення, зокрема й щодо зовнішньополітичного курсу країни, ухвалюють депутати. Отже, хто контролює парламент – контролює все.
Зараз більшість – за пропрезидентською партією "Дія та солідарність" (PAS). Однак, як зазначають молдавські політологи, громадяни країни від теперішньої влади "не у захваті". Тут свою роль грають як економічні проблеми, зумовлені керівництвом президентки Майї Санду та пропрезидентської парламентської сили, так і політичний момент – влада довго знищувала конкурентів на євроінтеграційному полі, тож зараз у PAS майже немає союзників, з якими можна було б об’єднатись.
Натомість проросійське крило – не лише організованіші, більш ресурсно спроможні (коштом РФ, в тому числі через нелегальне фінансування), але й мають підтримку російської пропаганди та йдуть на вибори кількома колонами, в тому числі, маскуючись під проєвропейські сили.
"Росія робить все можливе, щоб вплинути на результати цих виборів: більше грошей на купівлю голосів, більше дезінформації, поширюваної мережами тролів, більше ресурсів, виділених на організацію вуличного насильства", - зазначив в інтерв’ю Politico радник президентки Молдови з питань національної безпеки Станіслав Секріеру.
За кілька днів до виборів влада Молдови звинуватила Росію в кібератаці на Центральну виборчу комісію. А в розслідуванні Reuters йдеться про використання для російської пропаганди молдавських священників, вербовку яких РФ проводила ще у 2024 році. Тобто, Росія дійсно включилась у боротьбу за мізки і голоси громадян Молдови на парламентських виборах ще задовго до старту кампанії.
Приміром, зараз російська пропаганда, серед іншого, звинувачує уряд Молдови у високих цінах на енергоносії. Проте РФ працювала над цим наративом ще з початку поточного року: 1 січня перекрила газ для Придністров’я. Зважаючи на те, що ПМР увесь час свого існування – промосковський анклав, цей крок міг би здатись нелогічним. Але насправді це була лише перша, важлива ластівка роботи з молдавським електоратом.
"Молдова (правий берег), закуповує електроенергію на Кучурганській (Дністровській) ДРЕС. Через те, що вона вироблялася на "безкоштовному" російському газі, вона була дешевшою, у тому числі для населення. Після "газоциду", хоча Молдова має газ, тепло та електрику, за все це треба платити Європі. І платежі для громадян зросли (держава компенсує їх частково)", - розповідав УНІАН директор Інституту ефективної політики Віталій Андрієвський. Він зазначає:
Кремль може робити ставку на те, що виборці, цілком імовірно, висловлять незадоволеність цим на виборах".
Не виключено, що жителі ПМР, які мають громадянство Молдови, також проголосують так, як треба Кремлю. І обов’язково треба брати до уваги принаймні 10% голосів виборців так званої сітки Шора.
"Це такий проросійський феодал, власник електоральної сітки у, щонайменше, 10% голосів виборців. Вони голосуватимуть по його вказівці", - нагадує політтехнолог Руслан Рохов, який спостерігає за виборами в Кишиневі.
Чому вибори парламенту в Молдові такі важливі? Як зазначають аналітики американського Інституту Маккейна, результатом голосування 28 вересня стане або продовження шляху Молдови до демократичного майбутнього в Європі, або повернення на орбіту впливу Росії.
"На відміну від національних виборів в інших країнах, в Молдові конкуренція не правих чи лівих, а екзистенційна боротьба проти Росії", - йдеться в аналітичній записці.
Експерти вважають, що ці вибори також матимуть наслідки далеко за межами однієї країни:
"Молдова служить лабораторією для Кремля для випробування передової зброї, яка незабаром буде розгорнута в інших місцях. Якщо гібридна війна Росії в країні зможе перешкодити перемозі Європи, Молдова стане поступливою державою, з якої Росія зможе розширити свої операції".
При цьому, мова йде не лише про Україну, а й про члена ЄС і НАТО – Румунію.
Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на поточному тижні на Генасамблеї ООН, також зазначив, що Європа не може собі дозволити втратити Молдову, як це вже відбулося з Грузією. (До речі, ще одна тема російської інформаційної війни – мовляв, Захід втягує Молдову у війну та нестабільність. Саме цей наратив мав великий успіх у Грузії під час її парламентської кампанії торік).
Річ у тім, що перемога Росії в Молдові несе ризики як для ЄС, так і безпосередньо Україні. По-перше, якщо проросійські сили візьмуть реванш 28 вересня, це може значно посилити євроскептиків та ізоляціоністів (не кажучи вже про відвертих любителів "діалогів з Кремлем"). А, зважаючи, що Молдова перебуває в одному пакеті розширення ЄС з Україною, зупинка євроінтеграції першої може призвести до проблем на цьому шляху й для другої.
По-друге, Молдова зараз виступає важливим логістичним та гуманітарним хабом для України. Не важко спрогнозувати, що проросійський уряд в Кишиневі разом з російською пропагандою почне формувати у громадян розуміння "небезпечних наслідків" від цього для Молдови. Мовляв, "це не наша війна", "давайте не провокувати Росію і максимально дистанціюватись", і так далі.
По-третє, потрібно не скидати з рахунків Придністров’я та його військову складову. Попри те, що 14-та армія РФ, яка дислокується в ПМР, не надто серйозний противник для України, "другий фронт" з боку Одещини, на жаль, може стати реальністю.
Так, зараз в Придністров’ї обмежений контингент, у якого немає досвіду ведення бойових дій, і на смерть там іти ніхто не бажає. Водночас перемога проросійських сил на парламентських виборах в Молдові може призвести до того, що поява "свого" для Росії міністра внутрішніх справ, "свого" міністра оборони, "своїх" прикордонників зроблять можливим появу і в Кишиневі, і в Тирасполі російських офіцерів (під виглядом цивільних) з відповідним військовим досвідом.
"Якщо на додаток вони зроблять ротацію і додаткову мобілізацію "контрактників" - пропонуватимуть великі гроші за вступ у військо, то це може стати для України серйозною загрозою. Якщо досвідчені російські офіцери, які були на фронті та знають тактику цієї війни, отримають, ким керувати, можна очікувати на появу в Україні з боку Молдови заходу росіян малими групами зі стрілковою зброєю… Це ми вже бачили у 2014-му році, коли Гіркін під прикриттям цивільних захоплював населені пункти на сході України). Так само російська піхота діяла на Слобожанщині, перетинаючи кордон України маленькими групами і заходячи глибоко в український тил", - зазначає політтехнолог Руслан Рохов.
"Зважаючи на Придністров’я і Гагаузію, є ненульовий шанс, що "простий народ Молдови", піднятий "на захист вкрадених голосів" проросійськими силами, виявиться, частково, такими ж "простими шахтарями на танках, куплених у найближчому воєнторгу", з яких починалось "Л/ДНР"", - погоджується політтехнолог Олексій Голобуцький.
Та навіть якщо цей сценарій має невелику ймовірність, Україні варто готуватись до серйозної протидії спробам Росії здійняти в Молдові заколот (і, можливо, збройний):
"Поширення соціології з демонстративним розривом в один мандат на користь проросійської опозиції; офіційний протест Росії через відмову Кишинева акредитувати представників Росії як спостерігачів в складі місії ОБСЄ; активність російських спецслужб та табори з підготовки агентів… Усе це свідчить, що масові протести – заплановані. Це - поза сумнівом".
***
Зараз ніхто не береться спрогнозувати, як можуть розподілитись голоси. Адже, за опитуваннями громадської думки в Молдові напередодні виборів (навіть беручи до уваги заангажованість деяких з них), можна констатувати, що майже третина виборців досі не визначилась з вибором. Не виключено, що вони це робитимуть в останній момент – просто у виборчій кабінці.