Китай здатний застосовувати економічний та юридичний тиск без обов’язкового використання масштабної військової сили.
Конфлікт навколо Ірану продемонстрував Пекіну механізми економічного та військового тиску, які в майбутньому могли б бути застосовані щодо Тайваню, пише у колонці для Financial Times Ейк Фрейман, стипендіат Фонду Гувера у Стенфордському університеті.
Згідно з інформацією, китайські стратеги уважно вивчають хід війни в Ірані та способи застосування обмежувальних заходів, включаючи блокаду морських шляхів та економічний тиск, що може стати можливим інструментом проти Тайваню в разі ескалації конфлікту в Тайванській протоці.
"Це сценарій, який можна відтворити. Китай – набагато сильніший гравець, ніж Іран, і він міг би використовувати більш витончену версію того ж економічного шантажу в Тайванській протоці. США та їхнім союзникам слід розпочати відповідну підготовку", – зазначає автор.
Фрейман зазначає, що подібна стратегія може бути відтворена в іншому регіоні – зокрема, у Тайванській протоці. На його думку, Китай здатний використовувати економічний та юридичний тиск без обов'язкового застосування масштабної військової сили.
Серед можливих інструментів називаються:
За його оцінкою, навіть без прямих атак це може призвести до скорочення комерційного трафіку через зростання ризиків і відмову страховиків покривати перевезення. У разі порушення судноплавства навколо Тайваню країни регіону, включаючи Японію та Південну Корею, можуть зіткнутися з обмеженнями доступу до енергоресурсів та інших імпортних товарів:
"Таким чином, вибір ляже на плечі Вашингтона: прийняти нову реальність, в якій Пекін фактично контролює торгівлю Тайваню, включаючи його підприємства з виробництва мікросхем, або ризикувати ескалацією до відкритої економічної війни і, можливо, військового конфлікту. Навіть якщо вдасться уникнути реальної війни, макроекономічний і фінансовий шок від такої кризи для Тайваню може бути набагато сильнішим, ніж те, що ми спостерігаємо сьогодні в Перській затоці. Більше того, ті самі країни, які зараз перебувають у стані кризи, постраждають найбільше".
Фрейман підкреслює, що в умовах кризи навіть наявність фінансових ресурсів не гарантує можливості швидко забезпечити постачання, якщо логістичні ланцюги виявляться порушеними.
Такі сценарії розглядаються в контексті зростаючої напруженості між Китаєм і Тайбеєм, а також досвіду Росії та санкцій Заходу у відповідь на війну в Україні. Автор підкреслює, що блокада острова, який сильно залежить від зовнішніх поставок, могла б мати значний вплив на економіку та ланцюги поставок, зокрема на напівпровідникову галузь.
На думку експерта, сценарій навколо Ормузької протоки демонструє, як економічний тиск і управління ризиками можуть використовуватися як інструмент геополітичного впливу.
Він зазначає, що США та їхнім союзникам слід заздалегідь готувати механізми реагування, включаючи логістику, накопичення стратегічних запасів та координацію економічної політики, щоб зменшити наслідки можливої кризи навколо Тайваню.
Раніше видання Army Recognition повідомило, що Китай розгорнув мережу з 42 дослідницьких суден і сотень океанічних датчиків для проведення картографічних досліджень у Тихому, Індійському та Північному Льодовитому океанах. Таким чином, Пекін формує детальний оперативний набір даних для можливого ведення підводної війни проти ВМС США.
Крім того, Китай розмістив сотні застарілих безпілотників, переобладнаних на ударні дрони, на шести авіабазах поблизу Тайванської протоки, йдеться у звіті Інституту аерокосмічних досліджень Мітчелла. Лютневі супутникові знімки зафіксували ряди раритетних літаків J-6.