Днями в українському інформаційному просторі, посміюючись, говорили про святкування в Росії Дня Військово-морського флоту без самого флоту. І це справді кумедно. Але також кинулась в очі промова російського диктатора Володимира Путіна, в якій він особисто дав свідчення про те, що Росія не має ніякого права перебувати в ООН. І, тим більше, в Раді безпеки ООН.
Україна вже не один рік намагається достукатись до міжнародної спільноти, доводячи, що Росія окупувала не лише українські території, а й місце в Організації Об’єднаних Націй. І що країна-агресор незаконно перебуває в Раді безпеки ООН в ролі постійного члена, цинічно роздаючи коментарі про безпеку, яку РФ начебто комусь може гарантувати.
Звідси, приміром, міркування російського диктатора про статус РФ як нібито єдиного суб’єкта, який міг гарантувати територіальну цілісність України, а тепер, мовляв, "все, що історично належало Польщі, Угорщині, Румунії", рано чи пізно до них повернеться…
На жаль, світ роками закриває очі на критерій Статті 4 Статуту ООН про те, що вважати "миролюбною" державу, яка веде неспровоковану війну та здійснює геноцид, щонайменше нелогічно.
Але, на тлі посилення ескалації з боку РФ, ігнорувати процедурні порушення західній бюрократії стає все складніше.
Річ у тім, що статут ООН передбачає лише два шляхи набуття членства в організації: бути державою засновницею, або подати заявку (як це зробили, приміром, країни Балтії) та пройти голосування на Генеральній асамблеї (за рекомендацією Радбезу). Ні того, ні іншого з Росією не відбулося.
А що ж сталося? У грудні 1991 року тодішній очільник РФ Борис Єльцин написав листа до генсека ООН про те, що Росія "продовжує" членство СРСР. І на підставі цього листа в ООН просто "переставила таблички" з назвою країни. Все.
Тому не дивно, що Стаття 23 Статуту ООН досі визначає постійним членом Ради Безпеки саме Радянський Союз. Назви "Російська Федерація" в цьому документі просто немає.
Україна давно доводить це, підкріплюючи свою позицію документами та нормами міжнародного права. Володимир Путін, нарешті, визнав це у своїй промові до дня ВМФ РФ: "Сучасний світопорядок складався після Другої світової війни, після Великої Вітчизняної війни. Складався на основі Статуту Об'єднаних націй, а Статут формувався країнами-переможницями – Радянським Союзом, Сполученими Штатами, Великою Британією…".
В цих своїх міркуваннях Путін, правда, забув ще кілька держав-засновниць, але не в цьому суть. РФ дійсно не існувала на момент створення ООН. На відміну від України.
Окрема делегація УРСР підписалась під Статутом ООН. І Київ ратифікував документ як держава-засновниця.
Водночас з усіх членів ООН лише одна країна досі не ратифікувала Статут організації. Вгадайте, про яку країну мова?
Чи варто дивуватись, що в Кремлі тридцять п’ять років плюють на міжнародне право, якщо правом вето в Раді безпеки ООН розпоряджається держава, яка навіть не визнала для себе обов’язковим головний документ ООН…
"Система міжнародних відносин перестала існувати, коли Радянський Союз, одну з держав-засновниць ООН, одну з держав-фундаторок ООН і творців міжнародного права, розвалили…", - віщав Путін і обурювався, що світ намагається реформувати міжнародні інститути, викресливши з них Росію.
"Чому це Росія, вже не Радянський Союз, а Росія, яка втратила відомий потенціал, має користуватися такими самими благами, як країна-переможниця у Другій світовій війні?", - обурено озвучив Путін ймовірні аргументи світової спільноти.
От, дійсно! Питання на мільйон. ООН і Статут організації створював СРСР, СРСР більше не існує, РФ – не СРСР (тобто, не держава-засновниця ООН), РФ всілася в крісло країни-засновниці з порушенням процедур, РФ за понад тридцять років навіть не ратифікувала статут ООН…
То чому Росія має користуватись такими самими благами і привілеями, як справжні держави-засновниці?
Звісно, всі ці заяви російського диктатора – лише непрямі зізнання в узурпації Росією місця в ООН. Але це – ще один доказ того, що Україна, яка роками це доводить, на сто відсотків права. Тож зараз для світу – ідеальний час, аби обмежити діяльність РФ в ООН. І не через вигадану росіянами "західну змову" проти них, а виключно через грубі порушення Росією Статуту організації, розв’язану агресивну війну та вчинені нею воєнні злочини.
Тетяна Урбанська