Раптове зникнення диктатора "може створити чорну діру, у яку затягне всю систему".
Раптова смерть російського диктатора Володимира Путіна або його усунення від влади, ймовірно, не пришвидшать завершення війни, а створять додаткові ризики. Про це йдеться в аналітичній статті Newsweek.
Видання звертає увагу, що останнім часом у Росії суттєво посилили заходи безпеки навколо Путіна. За даними європейської розвідки, глава Кремля дедалі частіше перебуває у бункерах, побоюючись замаху або державного перевороту. У його оточенні зросла кількість перевірок, скорочено коло довірених осіб, обмежено комунікації та пересування.
На цьому тлі президент України Володимир Зеленський заявив, що Кремль нервує через можливі атаки українських дронів під час параду 9 травня у Москві. Утім, як зазначається, найбільша загроза для Путіна може походити не ззовні, а зсередини самої російської системи.
У публікації йдеться, що протягом чверті століття Путін вибудовував систему, у якій він є арбітром, покровителем і остаточним суддею.
"Він зіштовхує між собою елітні угруповання, змушуючи їх боротися за його прихильність - ключ до багатства та успіху в сучасній Росії. Майже нічого політично важливого не відбувається без його прямого або мовчазного схвалення", - пишуть автори.
При цьому, наголошують вони, Путін накопичив величезну особисту владу, суттєво послабивши вплив інституцій та окремих осіб навколо себе, він став "центром політичного всесвіту Росії, і його раптове зникнення може створити чорну діру, у яку затягне всю систему".
Видання погоджується, що Україна становить для Путіна серйозну загрозу. Мовляв, вона уже продемонструвала здатність завдавати ударів углиб Росії, зокрема по Москві, за допомогою дронів або спеціальних операцій із закладання вибухівки в автомобілі.
"Але найбільша загроза для Путіна, ймовірно, походить зсередини створеної ним "держави-мафії" - від амбітного суперника, який побачить шанс скористатися економічною кризою та невдалим веденням війни проти України", - йдеться в матеріалі.
У виданні вважають, що потенціал для такого сценарію вже існує: достатньо згадати червень 2023 року, коли бійці ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина захопили штаб у Ростові-на-Дону та рушили на Москву.
Згідно з розвідувальним звітом США, зросло напруження між російськими силовими структурами щодо захисту високопосадовців від можливих замахів. Крім того, звіт розвідки свідчить, що у Кремлі побоюються впливу колишнього міністра оборони Сергія Шойгу. Про це, зокрема, свідчить арешт у березні 2026 року його колишнього заступника Руслана Цалікова.
Видання назвало кількох людей, які потенційно могли б замінити Путіна - "природним шляхом або внаслідок змови". Це - колишній охоронець та помічник Путіна Олексій Дюмін, кремлівський куратор внутрішньої політики Сергій Кирієнко, віцепрем’єр Дмитро Патрушев.
Водночас, зазначається, такі представники старої силової еліти, як екссекретар Ради безпеки РФ Микола Патрушев або директор ФСБ Олександр Бортніков, можуть бути радше тими, хто блокуватиме певних кандидатів, ніж претендентами на владу.
"Але жодне з цих імен не вирішує головної проблеми системи - незамінної ролі самого Путіна. Саме він об’єднує різні угруповання, балансуючи між ними за допомогою покровительства і страху. І постає питання: хто взагалі здатен відтворити або реформувати таку систему?" - запитують автори.
За конституцією у разі смерті Путіна виконувачем обов’язків президента стане прем’єр-міністр. Нині це Михайло Мішустін. Але, як припускають у виданні, "за лаштунками одразу розпочнеться жорстока боротьба за владу між елітними кланами ядерної та надзвичайно мілітаризованої держави".
Автори зауважують, що Росія - це не парламентська демократія, де опозиційний політик може просто прийти до влади через вибори. Росія - це воєнна автократія, де ключову роль відіграють спецслужби, військові командири, президентська охорона, олігархи та регіональні еліти, чиї інтереси часто конфліктують між собою.
Тому, припускають, прийняття нового лідера російською елітою може виявитися проблематичним, адже інституції слабкі, а влада надто сконцентрована в руках президента. Найбільше шансів вижити матиме той наступник, який зможе залякати інших.
І тут навіть не спрацює аргумент, що раптовий відхід Путіна міг би відкрити шлях для лідера, зацікавленого у знятті санкцій, припиненні бойових дій або покращенні відносин із Заходом, вважає видання. Хоча, припускає, це можливо на пізнішому етапі, після того, як хтось узагалі переживе першу хвилю боротьби за владу. Але й навіть тоді це вимагатиме радикальної зміни мислення в системі, яку Путін будував понад 25 років.
Структурні слабкості Росії не зменшують ризики, а навпаки, можуть зробити боротьбу за владу ще вибуховішою, вважає видання. За даними проєкту Russia Matters Гарвардської школи Кеннеді, оцінки російських втрат суттєво різняться, але одна із західних оцінок станом на лютий 2026 року говорить про приблизно мільйон убитих або поранених росіян. Це означає, що війна торкнулася величезної кількості родин.
Невдоволення може обернутися проти Кремля, пишуть аналітики. Але якщо більшість росіян продовжать звинувачувати у війні НАТО, це лише посилить антизахідну лють і агресивність Москви.
Є ще й економічні проблеми: процентні ставки та інфляція надзвичайно високі, російські резерви виснажені, державні ресурси спрямовуються на підтримку війни в Україні, наслідки санкцій. Історія свідчить, що авторитарні суспільства з націоналістичними тенденціями та поганою економікою часто скочуються до ненависницького насильства, нагадало видання.
Додатковим фактором ризику стане демобілізація. Аналітики Інституту вивчення війни вважають, що Кремль уже бачить у ветеранах потенційну загрозу стабільності режиму.
Окремий звіт Global Initiative стверджує, що ветерани війни проти України, включно з колишніми засудженими, вже сприяють зростанню насильства, організованої злочинності та тиску на поліцію і соціальні служби.
Після війни Росія поверне додому сотні тисяч людей, травмованих і озлоблених жорстокою війною та розчарованих бідним миром. Держава, яка одночасно перебуває під військовим тиском, у стані криміналізації та економічної кризи, може стати менш передбачуваною, але не менш агресивною, вважають автори.
На думку авторів матеріалу, Захід не повинен сприймати можливе падіння Путіна як автоматичне вирішення проблеми. Навіть якщо після нього з’явиться новий лідер, система, побудована на агресивному імперському курсі та конфронтації із Заходом, може зберегтися. Ба більше, новий керівник Росії може виявитися ще жорсткішим, намагаючись довести свою силу після внутрішньої боротьби за владу.
"Раптова смерть Путіна завершить правління однієї людини, але не зруйнує створену ним систему. США та їхні союзники можуть прагнути справедливості для України, але водночас мають розуміти: неконтрольований колапс російської влади не буде справедливістю.
Це буде криза з ядерною зброєю, озброєними угрупованнями та війною, яка вже триває", - підсумовує видання.
На думку аналітиків, смерть Путіна може вирішити одну проблему, але здатна створити десятки нових.
Як повідомляв раніше УНІАН, президент України Володимир Зеленський нещодавно заявляв, що Росія довоювалася до того, що їхній головний парад уже залежить від України. На його думку, це свідчить, що давно настав час, аби Росія припинила війну.
Також The Times писало, чому війна в Україні стає пасткою для Путіна. Аналізуюи ситуацію із проведенням параду в Росії, видання зазначило: те, що після чотирьох років виснажливих боїв така країна, як Україна, з населенням, яке зараз становить менше 40 мільйонів, і національним ВВП, меншим за ВВП Греції, може загрожувати флагманській події Росії, є свідченням провалу Путіна. Його добровільна війна проти слабшого сусіда перетворилася на болото, катастрофу в уповільненому темпі.