Путін може скористатися слабкістю Європи і пасивністю США, щоб встановити своє панування на континенті.
27 березня 2028 року естонське місто Нарва прокидається від вибухів. Зі сходом сонця російський триколор майорить над ратушею. Ці зображення заполонили соцмережі під хештегом #ДеньВозвращения.
Реакція НАТО нерішуча. Поспіхом скликаний саміт у Брюсселі не зміг задіяти ст. 5. Американський президент вторить аргументам Кремля і попереджає, що не стане ризикувати "Третьою світовою війною через обмежений акт агресії". Його послання Європі прямолінійне: "Якщо ви хочете щось зробити у військовому плані, це ваша справа. Але ми це не підтримаємо". Такий сценарій розвитку подій описується в матеріалі The New York Times (NYT).
Видання зазначило, що цей кошмар не дивує стратегів НАТО. Понад десятиліття вони побоювалися, що Росія може завдати удару по Нарві під приводом захисту російськомовного населення. Цей сценарій звучав у військових навчаннях і аналітичних центрах, завжди з одним і тим самим запитанням без відповіді: чи буде НАТО битися за Нарву?
Цю тему також порушує у своїй книзі під назвою "Якщо переможе Росія" професор міжнародної політики Університету бундесверу Карло Масала.
Видання задалося питанням, наскільки реалістичний такий сценарій?
Журналісти міркують, що події минулого тижня не віщують нічого хорошого: днями президент США Дональд Трамп приголомшив європейські столиці, заявивши, що Київ може повернути всі свої території за допомогою ЄС. Він сказав, що продовжить постачати зброю НАТО, з якою той зможе "робити, що захоче".
Для історика Ніала Фергюсона це була явна ознака того, що США виходять із питання війни в Україні. "Я трактую це так: "Прощавайте, лохи, я старався з усіх сил, але Путін мене підвів"", - сказав він.
Масала згоден. Він вважає, що Трамп відсторонився від України, "переклавши провину", і в разі, якщо Київ зазнає невдачі у війні або опиниться без грошей, відповідальність лежатиме на європейських лідерах, а не на ньому. Чи здатна Європа взяти на себе цей тягар?
"Проблема в тому, що, хоча у Вільнюсі та Варшаві знають, що вони наступні, набагато складніше переконати населення на заході в уразливості НАТО, оскільки американці вже здалися", - сказав Фергюсон. Росія грає на цій уразливості.
Масала нагадав цитату Леніна, описуючи підхід Путіна: "Промацуйте територію багнетами. Якщо зіткнетеся з кашею - йдіть уперед; якщо зіткнетеся зі сталлю - відступайте".
Поки що, додає він, Путін "зіткнувся тільки з кашею. Європейці занадто слабкі, щоб протистояти цьому російському імперіалізму".
Протягом багатьох років Москва промацувала оборону НАТО за допомогою саботажу, кібератак і дезінформації. З моменту приходу до влади 2000 року Путін тримав у напрузі 8 прем'єр-міністрів Великої Британії та 5 президентів США, в той час як його агенти вбивали дисидентів у Лондоні та Берліні, втручалися у вибори і практично безкарно проводили кібератаки.
Видання зазначило, що саботаж ставав дедалі нахабнішим. Було виявлено, що агенти Кремля здійснили серію підпалів британських і німецьких складів, де зберігалася гуманітарна допомога, призначена для України. Залізничні колії, що перевозили військові вантажі, загадковим чином загорілися. Підводні кабелі, що з'єднують країни Північної Європи, були перерізані. А в січні на газопроводі в Балтійському морі прогриміли вибухи, що офіційні особи назвали "явним актом саботажу".
"Путін удосконалює мистецтво гібридної війни: "зелені чоловічки", які захопили Крим у 2014 році, в масках і без розпізнавальних знаків, застосували радянські методи в Угорщині 1956 року та в Празі 1968 року, коли заперечувальні сили готували ґрунт перед вторгненням танків", - написало видання.
Проблема Заходу полягає не стільки у відсутності обізнаності, скільки у відсутності волі. "Демократію потрібно захищати, але не думаю, що наші громадяни готові платити таку ціну. Чим далі на захід від України та Росії, тим менш стійкими стають люди", - зазначив Масала.
Видання зазначило, що він не самотній у своїх тривогах.
"З боку Європи опинитися в такому становищі щодо Росії - це недбалість і дурість", - заявив генерал Річард Барронс, колишній командувач Об'єднаним командуванням збройних сил Великої Британії. Він заявив, що після вторгнення до Криму 2014 року Європа і США "не вжили достатніх заходів, щоб утримати Росію від повторного нападу" на Україну.
Він допускав напад РФ на Естонію в майбутньому:
"Мета Росії - рознести в пух і прах ст. 5. Нарва - крихітне містечко, про яке ніхто не чув, непотрібний прищ. Можливо, деякі союзники скажуть: "Ми за неї не помремо". У цей момент ст. 5 випарується".
Що можна зробити, щоб запобігти цьому? Німеччина виконала цільове завдання НАТО щодо витрат на оборону не менше 2% ВВП, підкріплене спеціальним фондом у 100 млрд євро. Вона планує збільшити ці витрати до 3,5% і витратити близько 649 млрд євро на свої військові потреби до 2029 року.
Однак нещодавнє втручання дає змогу припустити, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, можливо, читав книжку Масали: "Європа зараз зазнає більшого випробування, ніж будь-коли в нашому житті", - вважає він.
"Ми повинні систематично і масштабно підвищувати ціну російської агресії", - додав він, запропонувавши Києву безвідсотковий кредит у розмірі 140 млрд євро, який буде повернутий тільки після того, як Росія відшкодує Україні збитки, завдані нею під час війни. До цього російські активи в Європі на суму близько 210 млрд євро залишаться замороженими.
Нещодавно світ вразила новина про те, що РФ атакувала Польщу 19 безпілотниками, з яких військовим вдалося збити тільки 4.
Потім російські військові літаки порушили повітряний простір Естонії. Після цього країна заявила, що готова розмістити британську ядерну зброю на тлі інциденту з РФ.