Наприкінці поточного тижня в Молдові відбудуться парламентські вибори. Чому це важливо для України? Річ у тім, що у тривалому екзистенційному протистоянні Кремль намагається обмежити нашу спроможність чинити спротив. І робить це, зокрема, шляхом формування "кільця недружніх держав".
Всім відомо про наші взаємини з урядами Орбана та Фіцо, які зробили з Угорщини та Словаччини недружні до України держави. Вони саботують санкції проти агресора та стримують наш шлях назад в Європу. Все це, звісно, під "соусом" національних інтересів.
Після перемоги Кароля Навроцького на президентських виборах у Польщі, наші стосунки і з цим сусідом "напружилися". Рятує ситуацію лише наявність відносно лояльної урядової більшості. Втім, Польща завжди керувалась своїми інтересами у взаєминах з нашою країною. Ключовим інтересом зараз є стримування РФ, аби остання не спромоглась на пряму агресію проти них.
Надійним тилом до сьогодні в України була Молдова та Румунія, які підставили своє плече після початку широкомасштабного вторгнення. Де-факто, від цього надійного тилу нині залежить наш експортний потенціал й диверсифікація постачань озброєнь. І про це відомо в Кремлі…
Відтак, на мою думку, агресор планує політичне поглинання Молдови, шляхом перемоги своїх агентів на парламентських виборах. А також політичну кризу в Румунії, шляхом дестабілізації та спонукання до дочасних парламентських виборів.
В цьому задумі важливо, по-перше, обмежити наш експортний потенціал, і, по-друге, створити джерело напруги на кордоні з Придністровʼям, щоб змусити відтягнути частину українських військ на Одещину.
Тобто, змінити владу в парламентсько-президентській Молдові, забезпечити умови для ротації особового складу під виглядом цивільних, змінивши офіцерський склад на досвідчених військових, які пройшли бої на фронті, а також створити серйозні фінансові мотиви мобілізації населення Придністровʼя. Озброєнь на складах для всіх - достатньо.
Після цього, використовуючи тактику малих груп зі стрілецькою зброєю, масово по всій лінії кордону, можуть спробувати повторити "стратегію Гіркіна": захоплення населених пунктів і просування далі до необхідних цілей під прикриттям цивільного населення.
Нагадаю, Одеса – всього за 60 км від кордону окупованого росіянами Придністровʼя. Ми ще з 2014 року пам’ятаємо, що "викурювати" диверсантів з густонаселених міст доволі складно. А в умовах, що там, ймовірно, можуть бути свої "ждуни" та схрони – й поготів.
Якщо цей перший акт буде успішним, можна буде переходити до другого акту — дестабілізації Румунії. Результати на президентських виборах Джорджеску, якого судять за спробу державного перевороту, а потім Сіміона, який отримав дуже високу кількість голосів румун, свідчать про те, що є ґрунт, на якому можна сіяти чергові наративи розбрату та підбурювати до зміни політики відносно України.
Якщо вдасться запустити дочасні парламентські вибори, то, з високою ймовірністю, AUR зможе стати наріжною партією для формування наступної коаліційної більшості.
Далі можна забороняти використовувати свої територіальні води для проходження суден з українськими експортними позиціями. А там - невідомі катери-безпілотники зможуть тероризувати судна в нейтральних територіальних водах.
Розуміючи ймовірність такого сценарію, Україні важливо докладати зусиль для унеможливлення його здійснення. Українські політики різного ідеологічного спектру мають тісно співпрацювати з політичними силами країн сусідів, а держоргани та спецслужби співпрацювати для викриття та затримання учасників агентурних мереж кремля.
Коли знаєш де впадеш, важливо постелити…