РФ, ймовірно, вела розвідку над ядерними об'єктами країн НАТО за допомогою безпілотників, які запускалися із суден тіньового флоту.
Росія могла протягом 18 місяців проводити скоординовану кампанію спостереження за ядерними об’єктами у Великій Британії, Франції, Бельгії та Нідерландах за допомогою безпілотників, запущених із суден тіньового флоту. Про це йдеться в аналітичному звіті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), передає The Guardian.
У звіті IISS проаналізовано 144 інциденти з дронами у понад десяти європейських країнах, починаючи з кінця 2024 року. За оцінкою дослідників, російська розвідка діяла з "значною безкарністю", а європейські служби безпеки не змогли перехопити жоден із безпілотників.
Серед цілей були:
На бельгійській та нідерландській базах, за даними звіту, зберігається американська ядерна зброя повітряного базування.
Аналітики вважають, що безпілотники запускалися з так званих "темних" суден, які перебували поблизу узбережжя країн-цілей із вимкненими транспондерами.
За версією IISS, деякі кораблі виконували роль ретрансляторів сигналів або суден забезпечення для операцій з дронами.
Наприкінці листопада 2024 року дрони низько пролетіли над базами Лейкенхіт та Фейрфорд, а також над іншими американськими військовими об’єктами в Англії.
У грудні 2025 року п’ять безпілотників зафіксували над базою Іль-Лонг, де розташований морський ядерний арсенал Франції.
Старший науковий співробітник IISS Чарлі Едвардс заявив, що Кремль "дуже ймовірно" провів скоординовану кампанію з використанням безпілотників над країнами НАТО та Ірландією.
"За нашою оцінкою, Кремль дуже ймовірно провів скоординовану кампанію з використання безпілотних літальних апаратів над Європою", – сказав Едвардс.
У звіті також зазначається, що кампанію могли організувати структури ГРУ – російської військової розвідки.
Дослідники вважають, що метою операції були спостереження за ядерними об’єктами, збір військової розвідувальної інформації, картографування логістики та ланцюгів постачання, а також економічний тиск і психологічний вплив на європейські країни.
Жоден із дронів не був збитий або захоплений, що, на думку аналітиків, свідчить про серйозні прогалини в системах протиповітряної оборони країн НАТО у боротьбі з малими низьколітаючими безпілотниками.
Кількість інцидентів досягла піку восени 2025 року, особливо в Німеччині, а після початку активнішого затримання суден тіньового флоту європейськими ВМС на початку 2026 року кількість таких випадків, за даними IISS, почала зменшуватися.
Як повідомляв УНІАН, вторгнення російських дронів у повітряний простір європейських країн посилює хаос і ставить Європу перед складною дилемою: відреагувати і ризикнути ескалацією або зіткнутися зі звинуваченнями в слабкості.
The Guardian пише, що "гібридна війна" Росії раптово опинилася надто близько до європейців: вона потенційно може торкнутися міст, розташованих далеко від лінії фронту, які досі не були стурбовані наслідками війни в Україні. При цьому останні епізоди з безпілотниками вказують на зміну тактики і прискорення гібридної кампанії.