За словами експертки, саме Іран прагне тіснішої співпраці з Росією, а не навпаки.
Протягом десятиліть Росія готує іранських фахівців і допомагає їм розпочати наукову кар’єру в галузях, що мають практичне застосування в оборонній промисловості та ядерній діяльності. Таким чином створюється своєрідний канал обміну фахівцями подвійного призначення між країнами, повідомляє Radio Free Europe.
Видання зазначило, що аналіз опублікованих за останні 10 років наукових досліджень, проведений російським розслідувальним підрозділом RFE/RL "Система", показує, що Росія та Іран продовжують співпрацювати в сферах, що мають особливе значення для оборонної промисловості Ірану.
Зараз до них належать не лише традиційні галузі, такі як ракетні двигуни та збагачення урану, а й технології, що використовуються як у війні Росії проти України, так і в американо-ізраїльській війні з Іраном, зокрема електронна війна, підробка сигналів GPS для введення в оману навігаційних систем та штучний інтелект для безпілотників.
"Це була давня мета іранців – отримати доступ до цієї інформації або будь-якої іншої інформації не лише в ядерній сфері, а й в інших чутливих галузях, таких як штучний інтелект та все, що стосується аерокосмічної галузі", - розповіла експертка Паризького університету Sciences Po та авторка книги про російсько-іранські відносини Ніколь Граєвська.
За її словами, жодна з іранських наукових ініціатив, особливо тих, у яких беруть участь аспіранти, що виїжджають за кордон, не є цілком аполітичною.
"У більшості випадків вони мають певний зв’язок з урядом або мають якісь приховані мотиви", - стверджує Граєвська.
Вона додала, що те саме стосується й деяких російських технічних науково-дослідних інститутів.
"Загалом саме Іран прагне тіснішої співпраці з Росією, а не навпаки – Росія з Іраном", - зазначила експертка.
Видання розповіло, що масштаби наукових зв’язків коливалися залежно від геополітичної кон’юнктури та змін у відносинах між Росією та Іраном, а також їхніх відповідних зв’язків із Заходом.
Кількість іранців, які навчаються в російських університетах, різко зросла після того, як президент Володимир Путін розпочав повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.
Російсько-іранські військово-промислові зв’язки опинилися в центрі уваги на тлі цієї війни, яка триває майже п’ять років, а також на тлі американо-ізраїльської війни з Іраном, що спалахнула в лютому.
В статті наголошується, що окрім снарядів та інших боєприпасів, Іран надав Росії значну кількість безпілотників, які та використовувала на початкових етапах повномасштабного вторгнення, а зараз Росія масово випускає власні версії, використовуючи ту саму технологію.
Експерти зазначають, що це двосторонній процес: Москва також поділилася з Тегераном своїми вдосконаленнями.
Крім того, за повідомленнями, Росія надавала Ірану розвідувальні та інші дані, щоб допомогти йому наносити удари по американських об’єктах у регіоні Перської затоки.
Financial Times зазначило, що Росія з 2023 року таємно допомагає Ірану розробляти сучасні надзвукові крилаті ракети.
Наводяться дані, що до 2025 року в російських університетах навчалося майже 10 000 іранців, що на 42% більше, ніж лише два роки тому.
Спільні наукові роботи російських та іранських вчених досі з’являються рідше, ніж роботи з європейськими чи американськими дослідниками, але й ця ситуація змінюється. У деяких великих технічних університетах, таких як ІТМО в Санкт-Петербурзі, до 2025 року кількість іранських співавторів майже зрівнялася з кількістю німецьких – тоді як до початку повномасштабної війни Німеччина була головним науковим партнером Санкт-Петербурга.
Раніше УНІАН повідомляв, що за словами уповноваженого президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, три з п'яти іранських танкерів, які уразили США 8 вересня, мають безпосередній зв’язок із російським тіньовим флотом - "Kaviz", "Charminar" і "Riesco". Власюк зазначив, що вони використовувалися для перевезення російської нафти в умовах санкцій. Усі три судна перебувають під санкціями України та США, а "Kaviz" ще й під санкціями ЄС, Великої Британії, Канади та Швейцарії.
Також ми писали, що аналіз Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) свідчить про те, що будівельні роботи на горі Коланг у центрі Ірану, де, як передбачається, розташований підземний ядерний комплекс, за останній рік значно активізувалися. На основі супутникових знімків за шестирічний період група експертів дійшла висновку, що на початку 2026 року спостерігалася активізація будівельних робіт на горі Коланг. Аналітики відзначили перехід від етапу активних земляних робіт до ймовірних будівельних робіт усередині об’єкта та продовження укріплювальних робіт зовні. Аналітики не виключають, що поблизу ядерного комплексу може вестися будівництво нових доріг, складських споруд та під’їзних шляхів.