Захід готує нові "розумні" санкції та використовує заморожені активи, щоб послабити військову машину Кремля.
Через три з половиною роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли бойові дії зайшли в глухий кут, а мирний процес під егідою США зупинився, союзники Києва знову заговорили про відновлення економічного тиску на Москву. Мета — зробити війну настільки дорогою, щоб Кремль був змушений змінити курс, пише CNN.
Попри 18 пакетів санкцій ЄС і десятки заходів від США, Британії та інших держав, російська економіка залишається живою. Проте тріщини дедалі помітніші: зростання сповільнюється до 1%, інфляція сягає 7%, а ключова ставка тримається на болісному рівні 17%.
Доходи Кремля від нафти й газу падають, дефіцит бюджету зростає. І все ж Росія планує утримувати військові витрати вчетверо більшими, ніж до війни — коштом підвищення ПДВ із 20% до 22%.
"Це рішення показує, що Кремль готується до тривалого конфлікту", — пояснює Александра Прокопенко з Центру Карнегі.
Експерти переконані: настав час не просто "більше санкцій", а розумніших.
Тімоті Еш із Chatham House пропонує запровадити 20–30% "вторинний тариф" на російський експорт — а отримані кошти спрямовувати на підтримку України.
ЄС, своєю чергою, розглядає ідею кредиту для Києва на 140 мільярдів євро, який буде покрито за рахунок заморожених російських активів. "Це був би потужний сигнал Москві, що Україна фінансована і готова воювати довго", — каже Еш.
Німецький канцлер Фрідріх Мерц також підкреслив: "Москва сяде за стіл переговорів лише тоді, коли зрозуміє, що Україна має більшу стійкість".
Інший аналітик, Олександр Коляндр із Центру європейського політичного аналізу, пропонує ще один підхід: заохочувати еміграцію кваліфікованих кадрів з Росії. Це, на його думку, поглибить кризу робочої сили та створить додатковий тиск на російську економіку.
Попри всі західні обмеження, Росія продовжує використовувати іноземні компоненти у своїй зброї. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував: "Після чотирьох років війни дивно чути, що хтось досі не знає, як зупинити потік критичних деталей".
Але найпотужнішим ударом по російській економіці, кажуть експерти, стала не санкційна політика, а українські атаки безпілотників. За даними агентства Siala, удари по нафтопереробних заводах вивели з ладу близько 38% російських потужностей, спричинивши дефіцит палива та зменшення прибутків від експорту.
"Дрони України — це подвійний удар: вони створюють хаос усередині Росії й одночасно зменшують її валютні надходження", — пояснює Тімоті Еш.
Саме ці удари, а не нові пакети санкцій, можуть стати для Москви найболючішими. Минулого тижня Володимир Путін визнав, що поставки Україні американських ракет "Томагавк" "зруйнують відносини між США та Росією".
Україна провела серію успішних ударів по російським НПЗ, що спричинило бензинову кризу в РФ та обмежило доходи Росії з ключового сектору її економіки. Експерти кажуть, що якщо удари продовжити, то російській владі доведеться робити вибір між фінансуванням війни та іншими потребами.
Аналітики кажуть, що криза може виснажити російську економіку скоріше, ніж її окупаційна армія просунеться на фронті. А тим часом удари по російським НПЗ продовжуються та розширюються, досягнувши нового рекорду – ураження Антипінський НПЗ у Західному Сибіру, за дві тисячі кілометрів від українського кордону.