Експерти припускають, значна частина заявлених апаратів може бути "паперовою", проте навіть проєкти створюють перешкоди для конкурентів.
Китай заявив про амбітні плани розгорнути до середини 2030-х років угруповання з 203 тисяч супутників, пише Bloomberg. Відповідні документи були подані до International Telecommunication Union (ITU). Якщо ці наміри реалізуються, масштаб перевершить нинішні проєкти американських мільярдерів.
Для порівняння: мережа SpaceX - Starlink - уже налічує майже 10 тисяч супутників, тоді як сузір’я Kuiper від Amazon має зрештою складатися з 3 232 апаратів. Втім, попри гучні цифри, експерти вважають, що Китай наразі скоріше намагається стримати лідера ринку, ніж реально готується до запуску такої кількості апаратів, зазначає Bloomberg.
Йдеться, що кількість об’єктів на орбіті Землі зростає рекордними темпами. Завдяки багаторазовим ракетам, зокрема Falcon 9, а також розвитку легших і дешевших компонентів, вартість запусків суттєво знизилася. З 2020 року число супутників на орбіті зросло вчетверо - до понад 16 тисяч. Лише SpaceX щороку додає більш як 2000 нових апаратів.
Це посилює ризики перевантаження орбіти. Один із найгірших сценаріїв - так званий синдром Кесслера, коли зіткнення супутників запускає ланцюгову реакцію утворення уламків.
"Такий сценарій був показаний у фільмі Gravity", - пише видання.
Більш практична проблема - радіоперешкоди. Мегасузір’я супутників працюють на низькій навколоземній орбіті (LEO), що підвищує ризик блокування сигналів інших космічних апаратів.
Експерти припускають, що значна частина із заявлених Китаєм 203 тисяч апаратів може залишитися "паперовою" - тобто існувати лише в регуляторних заявках. Проте навіть такі проєкти враховуються ITU, що створює юридичні й технічні перешкоди для конкурентів.
За оцінками, на оптимальних висотах для мегасузір’їв може бути місце приблизно для 148 тисяч об’єктів. Якщо кілька космічних програм досягнуть темпів запуску SpaceX, ця межа може бути досягнута вже наприкінці 2030-х років.
Подібна практика не є унікальною. У 2023 році дослідження показало, що різні уряди подали заявки сумарно майже на мільйон супутників. Значна частина цих планів пов’язана з підприємцем Грегом Вайлером, який стояв біля початків OneWeb - нині одного з небагатьох реальних конкурентів Starlink із приблизно 600 супутниками на орбіті.
Попри гучні заяви, реальна перевага поки що на боці Маска. Жоден конкурент не має багаторазової ракети з такими ж низькими витратами та швидкістю запусків, як Falcon 9. Китайські компанії активно працюють над власними багаторазовими носіями, однак SpaceX продовжує нарощувати відрив.
Оцінка компанії SpaceX у $1,5 трлн, яку обговорюють у контексті можливого розміщення акцій, виглядає амбітною. Проте якщо майбутнє інтернету й телекомунікацій справді залежатиме від мегасузір’їв на низькій орбіті, нинішнє домінування Starlink може виправдати таку високу вартість.
Таким чином, китайський план із 203 тисяч супутників виглядає радше елементом регуляторної боротьби, ніж реальним проєктом найближчих років. Поки що ініціатива в космічній гонці залишається за SpaceX.
Раніше The New York Times писав, що Китай активно будує приховані ядерні обʼєкти у віддалених гірських долинах південно-західної провінції Сичуань. Одним із ключових об'єктів є долина Цзитун, де зводять нові бункери та захисні вали.
Супутникові дані показують численні труби, що вказують на роботу з високонебезпечними матеріалами, ймовірно, виготовляють звичайну вибухівку, яка використовується як детонатор у ядерних боєголовках. Інший б'єкт - Пінгтонг, оточений подвійною огорожею, спеціалізується на виробництві ядерних боєголовок з плутонієм.