Московський кореспондент New York Times Волтер Дюранті применшував кількість жертв штучного голоду, який влада СРСР влаштувала в радянській Україні.
Учасники кампанії за визнання геноциду відновили заклики позбавити Пулітцерівської премії сумнівного журналіста, який заперечував голод, організований режимом Йосипа Сталіна.
Комітет США з питань обізнаності про Голодомор в Україні (US Committee for Ukrainian Holodomor Genocide Awareness) подав петицію з вимогою скасувати рішення про присвоєння нагороди Волтеру Дюранті в 1932 році. Петиція з'явилася якраз перед цьогорічною Пулітцерівською церемонією, яка пройде 11 червня, - пише The Telegraph.
Читайте такожШтат Техас визнав Голодомор геноцидом українського народу
В березні 1933 року в своїй статті Дюранті публічно атакував репортажі валійського журналіста Гарета Джонса, який писав про Голодомор. Репортер New York Times називав роботи свого колеги "великою страшилкою". Натомість він наполягав, що "умови хоч і погані, але голоду немає". Дюранті запевняв, що "ніхто не помирає від самого голоду, хоча... поширена смертність від хвороб через недоїдання".
New York Times опублікував на своєму сайті заяву, в якій називає репортажі Дюранті з СРСР "оманливими" і визнає, що його репортажі "сильно дискредитували його роботу".
Читайте такожThe Economist: Фільм про Голодомор в Україні показує, якою героїчною має бути журналістика
The Telegraph пише, що колективізація Йосипа Сталіна й примусове вилучення зерна вбили мільйони громадян СРСР на початку 1930-х років. Історики досі сперечаються про кількість загиблих і те, чи голод був умисне створений. І якщо так, то чи відповідає це юридичному визначенню геноциду.
В Україні, де померли близько 3,9 мільйони людей, ті події називають Голодомором і вважають геноцидом, націленим проти української національної ідентичності. Деякі історики переконані, що в Казахстані, де від голоду тоді загинули 1,5-2,3 мільйони людей, теж був організований геноцид.
Росія засудила радянську політику, яка призвела до голоду, але відмовляється визнавати це геноцидом. В Москві стверджують, що немає доказів, які б говорили про те, що ця політика була націлена проти конкретних народів. Пулітцерівська рада не прокоментувала нові заклики щодо Дюранті.