Хоча у Трампа з Путіним є спільне бачення деяких ситуацій, але суть полягає в тому, що президент США нехтує геополітичними амбіціями Кремля.
На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну російський диктатор Володимир Путін припускав, що швидка перемога дозволить йому поставити США на місце й отримати власні зони впливу в Європі.
Про це пише Ханна Нотт, експертка з питань російської зовнішньої політики та політики безпеки в колонці для The New York Times. Вона зазначила, що здавалося, що Путіну це нарешті вдасться, оскільки президент США Дональд Трамп хотів умити руки від України. І це в перспективі дозволило б йому співпрацювати з РФ в різних сферах – від контролю над озброєннями до торгівлі.
Однак за рік ці надії розвалилися. Двосторонні зустрічі не призвели до жодного прогресу, як от у відновленні прямих рейсів або відправленні нового посла США до Москви. І попри урочисту зустріч Путіна на Алясці, це не призвело до відновлення дипломатичних відносин.
Адміністрація Трампа не була сприятливою для Росії. По-перше, Трамп знехтував геополітичними амбіціями Путіна. Це проявилося після американських ударів США по Ірану 2025 року, коли Трамп відхилив пропозицію Путіна виступити посередником.
Згодом Путіна навіть не запросили на саміт, присвячений перемирʼю в Газі. І замість того, щоб співпрацювати з РФ на Близькому Сході, Трамп ігнорував Путіна і навіть порадив йому закінчити війну проти України, перш ніж втручатися в інші справи.
Також на Кавказі, який Кремль вважає "задвірками" Росії, Трамп демонстративно виступив посередником у мирних переговорах між Вірменією та Азербайджаном. Також він провів блискавичну операцію з усунення президента Венесуели Ніколаса Мадуро і зібрав збройні сили у Перській затоці. Нині ж Трамп може знову завдати удару по Ірану чи взяти на приціл Кубу, ще одного союзника Росії.
Трамп втручався в інтереси Росії й іншими способами. Він ввів санкції проти російських нафтових компаній, захопив танкер під російським прапором і змусив Індію припинити купувати російську нафту.
Не краще йдуть справи у сфері контролю над озброєнням. У вересні 2025 року Путін запропонував дотримуватися обмежень щодо ядерних боєголовок ще протягом року після закінчення терміну дії угоди. Однак Трамп навіть не надав офіційної відповіді. А за кілька днів до закінчення дії договору він натякнув, що будь-яка майбутня угода повинна включати Китай.
Ця позиція поширилася і на "Раду миру". Хоч Трамп і запросив Путіна долучитися до неї, але він водночас проголосив себе довічним головою ради, давши зрозуміти, що це буде його шоу. І для Росії, яка хоче паритету з США, це приєднання означало б чергове підпорядкування.
Авторка відзначає, що Трамп не є повністю негативним для РФ. У них є спільні погляди, серед яких зокрема ворожість до ЄС, неприйняття так званої "культури пробудження" та віра в те, що сила є правом. Також на користь РФ грає порушення Трампом трансатлантичних відносин. І в майбутньому Москва могла б цим скористатися.
Однак наразі Росія продовжує війну проти України, і, попри вагання, Трамп не віддав країну Путіну, оскільки невигідна угода викликала б опір. А нещодавня зміна позиції Трампа щодо Гренландії свідчить про те, що глава Білого дому може відступати від своїх максималістських вимог.
"Не маючи змоги отримати від Трампа те, чого він хоче в Україні, Путін буде продовжувати боротьбу, все глибше занурюючи ресурси Росії у катастрофічну війну. Ціна, як фінансова, так і в людських ресурсах, буде зростати. Тим часом США продовжуватимуть потрясати світовий порядок – керуючись не привабливістю великодержавного концепту з Росією, а принципом "Трамп перш за все". Що б це не було, це не буде схоже на повагу", – зазначила авторка.
Раніше журналісти The New York Times повідомили, що попри продовження бойових дій, американські інвестори вже розглядають можливості співпраці з РФ. За даними видання, один з інвесторів Джентрі Біч вже "по-тихому" підписав угоду з однією з найбільших російських енергетичних компаній "Новатек" про розробку природного газу на Алясці.
Трамп раніше продовжив дію усіх санкцій, накладених на Росію з початку вторгнення в Україну в 2014 році. Аргументується це тим, що дії РФ продовжують становити загрозу інтересам нацбезпеки та зовнішній політиці США.