За словами фахівців, подальший розвиток цієї тенденції може серйозно послабити систему міжнародного врегулювання конфліктів.
Кількість військових, залучених до міжнародних миротворчих місій у світі, у 2025 році скоротилася до найнижчого показника щонайменше за останню чверть століття, повідомляє Defense News.
Згідно з новим звітом Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), причинами стали геополітична напруга, фінансові проблеми та ослаблення підтримки багатосторонніх механізмів безпеки.
За даними дослідників, станом на кінець грудня у миротворчих операціях по всьому світу брали участь 78 633 міжнародних військовослужбовці. Це на 17% менше, ніж роком раніше, і майже на половину менше порівняно з кінцем 2016 року.
У SIPRI пояснюють, що головною причиною скорочення стала фінансова криза в Організації Об’єднаних Націй через затримки або несплату внесків з боку великих донорів. Через дефіцит коштів ООН була змушена різко урізати витрати на миротворчі місії, зокрема скорочуючи персонал у найбільших операціях.
Директор програми миротворчих операцій та управління конфліктами SIPRI Яїр ван дер Лейн попередив, що подальший розвиток цієї тенденції може серйозно послабити систему міжнародного врегулювання конфліктів. Він зазначив:
"Якщо ситуація продовжиться у такому напрямку, світ може зіткнутися з різким ослабленням багатостороннього управління конфліктами та майже повним відстороненням таких інституцій, як ООН, через поєднання фінансових, політичних і геополітичних чинників".
За словами експерта, наслідком цього можуть стати нові конфлікти та ще важчі гуманітарні наслідки для цивільного населення.
У SIPRI також вказують, що сучасна система миротворчих операцій перебуває під "серйозним тиском". Зокрема, негативний вплив мають російська присутність у конфліктах в Африці, політика США за президентства Дональда Трампа, яка послаблює багатосторонні механізми, а також небажання або неспроможність Китаю та європейських країн повноцінно підтримувати міжнародну систему безпеки.
У звіті зазначається, що США у 2025 році вжили "суттєвих заходів" щодо скорочення фінансування або перегляду участі у структурах ООН. Зокрема, Вашингтон виступав за припинення окремих миротворчих місій, включно з Тимчасовими силами ООН у Лівані (UNIFIL).
За даними SIPRI, на початок липня 2025 року дефіцит бюджету миротворчих операцій ООН сягнув 2 мільярдів доларів. Водночас Генеральна асамблея ООН затвердила бюджет миротворчих місій на 2025–2026 роки у розмірі 5,38 мільярда доларів - це найнижчий рівень щонайменше за останнє десятиліття.
Хоча саме ООН у 2025 році залишалася головним організатором багатонаціональних миротворчих операцій, забезпечуючи 18 місій та 67% усього розгорнутого персоналу, більшість операцій фактично проводили регіональні організації та військові альянси - загалом 34 місії.
Старша дослідниця SIPRI Клаудія Пфайфер Круз зазначає, що регіональні структури часто не мають достатніх можливостей для ефективного миротворення та стикаються з тими самими проблемами фінансування і політичних суперечностей. Вона наголосила:
"У міру того, як роль ООН у врегулюванні конфліктів скорочується, виникає дедалі більша прогалина, яку альтернативні моделі поки що не здатні заповнити".
Найбільше миротворців у 2025 році було розміщено в країнах Африки на південь від Сахари - близько 70% від загальної кількості. Ще 15% припадало на Близький Схід та Північну Африку, а 12% - на Європу.
Наймасштабнішими миротворчими місіями залишалися багатопрофільна місія ООН у Центральноафриканській Республіці (MINUSCA) та місія ООН у Південному Судані (UNMISS).
Усі десять найбільших країн-постачальників військових і поліцейських для миротворчих місій - це держави Глобального Півдня. Найбільший внесок зробила Уганда - 4657 військовослужбовців. Далі йдуть Непал, Бангладеш та Індія, кожна з яких надала понад 4 тисячі миротворців.
У SIPRI вважають, що скорочення фінансування, урізання бюджету та суперечки навколо завершення місії UNIFIL у Лівані свідчать про поступове зменшення ролі ООН у глобальному врегулюванні конфліктів.
Аналітики також наголошують: хоча фінансові проблеми прискорили скорочення персоналу, вони є не єдиною причиною кризи. Геополітичні розбіжності та складні переговори в Раді Безпеки ООН дедалі більше ускладнюють як підтримку чинних місій, так і запуск нових миротворчих операцій.
Як писав УНІАН, раніше президент України Володимир Зеленський казав, що розміщення миротворчого контингенту від союзників, якщо буде відповідне рішення, має бути якнайближче до лінії бойових дій. Франція та Велика Британія, за словами Зеленського, можуть виділити по бригаді, - до 5 тисяч осіб. Тоді йшлося, що є сигнали й від інших держав, котрі готові посилити Україну своїм контингентом.