Керували мережею австрієць і болгарин.
Росія створила в Європі дезінформаційну мережу, завданням якої була дискредитація українських біженців та України загалом. Найбільш активною ця мережа була в Австрії.
Австрійське видання profil спільно з німецькими колегами з Süddeutsche Zeitung, NDR та WDR проаналізували матеріали Управління державної безпеки та розвідки Австрії (DSN), яке у березні цього року повідомило про викриття масштабної російської дезінформаційної кампанії в Австрії. Тепер журналісти змогли детальніше ознайомитися з матеріалами слідства.
З цих матеріалів стало зокрема відомо, що дезінформаційна кампанія охоплювала не лише Австрію, але й інші європейські країни. Координував діяльність мережі австрієць Ян Марсалек, який давно працює на російські спецслужби.
За даними розслідування, з 2022 року Марсалек спільно із болгарином Орліном Русєвим, якого згодом затримали в Лондоні, координував виготовлення та розміщення у публічних місцях наклейок і графіті з праворадикальною та неонацистською символікою. Причому все робилося так, аби створити враження, буцісто ці графіті і листівки поширюють українці.
Переписка організаторів схеми чітко свідчить про їхній намір прив'язати нацистську символіку до України, для чого, наприклад, праві екстремістські символи зображали в кольорах українського прапора, поруч із гаслом "Слава Україні" та доповнювали закликами проти "російських свиней".
Організатори дезінформаційної кампанії також створили мережу вебсайтів, що мали на меті імітувати європейські осередки українського полку "Азов". Куратори з ФСБ прямо рекомендували своїм австрійським агентам "розпилювати" символіку "Азову" по всій Європі із обов'язковим додаванням свастики.
Як писав УНІАН, останнім часом Росія різко наростила гібридні атаки проти країн ЄС і НАТО — від порушень повітряного простору дронами, глушіння GPS і диверсій на інфраструктурі до кібератак, інформаційних операцій і втручання у вибори. За даними аналітиків, лише за пів року в Європі зафіксували понад сотню актів саботажу, пов’язаних із Москвою. Це змінює тон європейських столиць: дедалі більше політиків говорять про "державний тероризм" РФ і необхідністть рішучої відповіді.
Європа поступово переходить від слів до дій, але обережно. Поки що основний акцент — на посиленні оборони, ППО та законодавства, однак дедалі активніше обговорюються наступальні кібероперації, швидка й публічна атрибуція атак Росії, боротьба з дезінформацією та демонстрація сили через навчання НАТО. Дилема полягає в тому, як діяти жорсткіше, не порушуючи правових і етичних принципів ЄС.