Російські дрони й агенти продовжують проводити атаки по країнах НАТО, і Європа робить те, що ще кілька років тому здавалося немислимим: починає планувати дії у відповідь. Ідеї варіюються від спільних наступальних кібероперацій проти Росії та більш швидкої і скоординованої атрибуції гібридних атак - з миттєвою вказівкою на Москву - до раптових навчань під керівництвом НАТО.
"Росіяни постійно тестують межі - якою буде відповідь, наскільки далеко вони можуть зайти? Необхідна більш проактивна відповідь. Сигнал подає не розмова, а дія" ,- зазначила міністр закордонних справ Латвії Байба Бража в інтерв'ю Politico.
Гібридні удари Росії по Європі
Останніми тижнями і місяцями російські БПЛА порушували повітряний простір Польщі та Румунії, а загадкові дрони "виводили з ладу" аеропорти і військові бази по всій Європі. Серед інших інцидентів - глушіння GPS, вторгнення літаків і кораблів, а також вибух на важливій залізничній лінії в Польщі, якою доставляли військову допомогу Україні.
"Загалом Європі та альянсу потрібно запитати себе, як довго ми готові терпіти цей тип гібридної війни... і чи не час нам самим стати активнішими в цій сфері", - заявив статс-секретар Міноборони Німеччини Флоріан Хан.
Повідомляється, що гібридні атаки - не новина. Останніми роками Росія нібито відправляла вбивць до Великої Британії, підривала склади боєприпасів у Центральній Європі, намагалася дестабілізувати ЄС, фінансуючи вкрай праві партії, вела інформаційну війну і втручалася у вибори в таких країнах, як Румунія і Молдова.
Але масштаб і частота нинішніх атак безпрецедентні. Аналітичний центр Globsec підрахував, що з січня до липня в Європі відбулося понад 110 актів саботажу і спроб атак, головним чином у Польщі та Франції, вчинених особами, пов'язаними з Москвою.
"Сучасний світ надає куди більш відкритий - можна сказати, творчий - простір для зовнішньої політики. Ми уважно спостерігаємо за зростаючою мілітаризацією Європи. Це просто риторика чи час нам реагувати?", - заявив кремлівський диктатор Володимир Путін на засіданні клубу "Валдай".
ЗМІ пише, що Росія може розглядати ЄС і НАТО як суперників або навіть ворогів. Однак Європа не хоче війни з ядерною державою, тому їй потрібно знайти спосіб стримати Москву, не переходячи червоні лінії Кремля, які можуть призвести до відкритого зіткнення. Це не означає необхідність ховатися, наголосив глава оборони Швеції генерал Міхаель Клессон: "Ми не можемо дозволити собі боятися ескалації. Ми маємо бути твердими".
Однак поки що відповіддю стало посилення оборони, підкреслюють журналісти. Після того як російські дрони були збиті над Польщею, НАТО заявило про посилення ППО на східному фланзі - аналогічний крок зробив і ЄС. І навіть це викликає лють Москви.
Перемикання режиму
Часті російські провокації змінюють тон європейських столиць. Після відправки 10 000 солдатів для захисту ключової інфраструктури Польщі, яка постраждала від диверсії на залізниці, прем'єр-міністр Дональд Туск звинуватив Москву в "державному тероризмі".
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас назвала такі загрози "крайньою небезпекою" і заявила, що ЄС має "дати сильну відповідь".
Міністр оборони Італії Гуїдо Крозетто, наприклад, різко розкритикував пасивність Європи перед обличчям дедалі більших гібридних атак і представив детальний, 125-сторінковий план заходів у відповідь. У ньому він пропонує створити Європейський центр із боротьби з гібридними загрозами, сформувати кіберпідрозділ чисельністю близько 1 500 фахівців, а також підготувати військових експертів у сфері штучного інтелекту.
Перехід від слів до справи
Незважаючи на посилення риторики, питання про те, якою саме має бути "потужніша" реакція, залишається відкритим, пише ЗМІ.
У матеріалі йдеться про те, що частина дилеми пов'язана з відмінністю підходів Москви і Брюсселя. Як зазначає професор Кевін Лімоньє з паризького центру GEODE, ЄС змушений діяти в рамках закону: "Виникає етичне і філософське питання: чи можуть держави, що живуть за правилами, використовувати ті самі інструменти і стратегії, що й Росія?"
Поки що деякі країни рухаються шляхом поступового посилення законодавства. Німеччина і Румунія вже готують правила, які дозволять силовикам збивати безпілотники над аеропортами та іншими стратегічними об'єктами. Розвідслужби, своєю чергою, можуть працювати в більш "сірій зоні". Данія і Чехія вже дозволяють наступальні кібероперації.
Союзникам необхідно "бути більш проактивними в кібернаступі" і посилювати координацію розвідки, вважає Бража. На практиці країни можуть використовувати кібератаки проти об'єктів, критично важливих для російської військової машини, наприклад технопарку "Алабуга" в Татарстані, де виробляють дрони "Шахед", а також енергетичних підприємств або ешелонів зі зброєю.
Європі також потрібно посилити роботу проти російської дезінформації - зокрема всередині Росії. "Російська громадська думка... досить закрита. Нам потрібні союзники, які добре розуміють російське мислення - це означає глибшу співпрацю в галузі інформаційної війни", - зазначив один військовий чиновник.
Але будь-які нові заходи "повинні зберігати правдоподібне заперечення", підкреслив дипломат ЄС.
Демонстрація сили
НАТО як оборонний альянс вкрай обережний у наступальних діях. "Асиметричні відповіді - важлива частина обговорення, але ми не збираємося опускатися до тактики Росії", - заявив один із дипломатів НАТО.
Натомість Альянс має демонструвати єдність і силу: швидко публічно вказувати на причетність Москви до гібридних атак і проводити раптові навчання біля російських кордонів у Литві та Естонії, вважає колишня представниця альянсу Оана Лунгеску.
Тим часом Центр з протидії гібридним загрозам у Гельсінкі допомагає союзникам напрацьовувати політику і проводити навчання.
Інші новини про гібридну війну Росії проти Заходу
Раніше УНІАН повідомляв, навіщо Росія почала гібридну війну в Європі. Росія поєднує "саботаж, спеціальні операції, навіть напади на окремих осіб" з атаками на критичну інфраструктуру і "використанням вразливостей в інформаційному середовищі". Мета - розколоти європейців.
Крім того, ми також розповідали, що віддалені арктичні острови відчули нову загрозу через гібридну агресію РФ. Зокрема, через пошкодження підводних інтернет-кабелів, за що відповідальною називають Росію.
