Лідери ЄС визнають втрату довіри до США, але наголошують, що без американських гарантій безпеки підтримка України залишається неможливою.
Після напруженого тижня у відносинах із президентом США Дональдом Трампом Європейський Союз заявив про намір повернути Україну в центр свого політичного порядку денного. Про це йшлося під час екстреного саміту ЄС у Брюсселі, скликаного на тлі погроз Трампа щодо анексії Гренландії та запровадження тарифів проти європейських країн, пише Bloomberg.
Європейські лідери визнали, що трансатлантичні відносини зазнали серйозного удару, однак наголосили: ЄС не може дозволити собі розрив із США через критичну залежність від американської торгівлі, фінансових потоків, енергетики та, передусім, гарантій безпеки для України.
"Немає підстав для надмірного оптимізму, але ми втратили час і маємо повернутися до серйозних розмов", – заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Аналогічну позицію висловив прем’єр Швеції Ульф Крістерссон, який закликав відновити практичну співпрацю зі США.
Першим кроком до перезавантаження стало відновлення процесу ратифікації торговельної угоди між ЄС і США, яку було призупинено після ультиматуму Трампа щодо Гренландії. Зміна позиції американського президента після зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте дала підстави для повернення до переговорів, заявили в Європарламенті та Європейській раді.
Найскладнішим питанням, однак, залишається Україна. До гренландської кризи Європа працювала над рамковою мирною угодою спільно зі США, зокрема над американськими зобов’язаннями щодо захисту України у разі повторної агресії РФ. Цей процес був зупинений на тлі загострення з Вашингтоном.
Європейські лідери відкрито занепокоєні тим, що увага до України може знову зійти нанівець – особливо на тлі переговорів посланців Трампа з Володимиром Путіним у Москві. Туск наголосив:
"Україну не можна відсувати на другий план через політичні емоції".
Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила про підготовку післявоєнного пакета "процвітання" для України, розробленого разом зі США, та нагадала, що ЄС уже надав Києву 193 млрд євро допомоги, а також нещодавню позику на 90 млрд євро.
Її заява прозвучала на тлі жорсткої критики з боку президента України Володимира Зеленського, який у Давосі звинуватив Європу в надмірних дискусіях без рішучих дій.
Водночас ЄС продемонстрував готовність до жорсткої відповіді США у разі нової ескалації: блок підготував контрмитарифи на суму 93 млрд євро та навіть розглядав застосування механізму боротьби з економічним примусом.
Попри тимчасову деескалацію, європейські лідери визнають, що довіру до США підірвано, а нові кризи – лише питання часу. Тому ЄС планує прискорити рух до стратегічної автономії, зокрема в обороні, торгівлі та конкурентоспроможності.
"Цього разу ми вистояли. Але наступного разу Європа має бути ще сильнішою", – підсумував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Як повідомляв УНІАН, президент України Володимир Зеленський під час свого виступу в Давосі зробив низку критичних заяв на адресу європейських країн.
Президент згадав про тему безпекових гарантій для України. Він подякував європейським партнерам, але зауважив, що ці гарантії діятимуть лише після закінчення війни.