Що таке українофобія і як її розпізнати

24.03.2011 | 17:55

Героїв України українофоби називають “зрадниками”... Причиною цього явища є намагання обґрунтувати крадіжку в українського народу його країни, землі, ресурсів, історії...

Героїв України українофоби називають “зрадниками”... Причиною цього явища є намагання обґрунтувати крадіжку в українського народу його країни, землі, ресурсів, історії...

Людей, котрі виступають проти всього українського, проти української державності, самовизначення української нації, називають «українофобами», проте в жодному українському словнику немає визначення, що таке «українофобія». Тому ми попросили істориків, політологів і просто авторитетних людей висловити своє розуміння цього поняття.

Чому так важливо мати чітке формулювання?

Скажімо, у 2005 році президент США Джордж Буш підписав "Закон про облік актів глобального антисемітизму". Цей закон зобов`язує американський Держдепартамент переслідувати по всьому світу (!) тих, хто буде звинувачений за 14 пунктами цього закону.

На відміну від американських колег, наші законодавці не дали визначення українофобії і не сформували переліку вчинків і переконань, які є українофобськими чи антиукраїнськими.

Одне слово, чітке визначення цього поняття допоможе, якщо не нашим законодавцям, то простим громадянам, адекватно оцінювати й бачити українофобів.

Олександр Палій, історик, кандидат політичних наук:

ЩИРЕ БАЖАННЯ УКРАЇНСЬКІЙ НАЦІЇ ЗЛА

 Олександр Палій Українофобія – це спроба поставити під сумнів право України та українського народу на існування. Власне, українофобія відрізняється від інших національних фобій, яких, на жаль, повно у світі, переважно своєю інтенсивністю. Українофобія у більшості випадків – це не просте «насміхання» над нашою нацією, а щире бажання їй зла.

Взаємне обзивання одне одного «гансами», «жабурятниками» в Європі є лише відблиском глибини тих емоцій, які мають українофоби до України. Звичне для відносин між багатьма націями негативне ставлення до її “стереотипних” представників, збиткування над національними характерами в нашому випадку – лише тло національної антиукраїнської фобії, а не її основа.

Український народ є дуже відкритий для приходьків та іноземців, і це я вважаю нашою доброю рисою. У нас завжди добре ставилися до чужинців, особливо якщо вони демонстрували повагу у відповідь.

Як правило, причиною ксенофобій є відчуття «чужого», який виглядає незрозумілим і тому небезпечним та ворожим.

У випадку українофобії усе всім зрозуміло.

Просто в нас хочуть забрати нашу країну, перетворити наш народ на перегній для панування інших народів і режимів. Україна і наш народ ставляться під сумнів як джерело самостійної цінності. Саме з такої точки зору героїв України українофоби називають “зрадниками”. Хоча українці нікому нічого не винні, крім України. Називати Івана Мазепу зрадником – все одно, що вважати Штірліца зрадником Німеччини.

Особливо огидна українофобія з боку тих, кому Україна дала все і без якої вони б ніколи нічого не досягли. Узявши все з України, такі українофоби її ще й ненавидять. Як кажуть, важко пробачити того, до кого ти проявив несправедливість.

Урешті-решт причиною українофобії є намір обґрунтувати крадіжку в українського народу його країни, землі, ресурсів та історії.

Ідеалом українофобів є територія України з її ресурсами, землею, але без живих українців, і навіть без назви. Власне, на це й працюють українофоби, у тому числі при владі. Це слід розуміти дуже чітко й не мати жодних ілюзій.

Дмитро Корчинський, публіцист:

УКРАЇНОФОБИ – ПРЕДСТАВНИКИ ТИХ НАЦІЙ, ЩО ФОРМУВАЛИСЯ З НАМИ НА ОДНІЙ ТЕРИТОРІЇ

Українофобія – це нелюбов і зневага до українців, зумовлена тим, що останні двісті-триста років на території України відбувався націогенез одразу п’яти націй: української, російської, польської, єврейської і кримськотатарської.

Коли нація переживає інтенсивний період націогенезу, вона, безумовно, по-перше, шукає собі ворогів, не любить усіх інших. І само собою зрозуміло, що всі ці нації, які формувалися поряд одна з одною, не мають великих взаємних сентиментів. Між націями, які жили на одній території, спільне проживання забезпечувалося розподілом праці та соціальних функцій. Поляки натурально панували, місцеві росіяни натурально були чиновниками, євреї шинкували й збирали лихварський відсоток, а українці працювали. Відповідно, ставлення до українців було, ну, часом не як до зовсім зручних, але загалом як до мирних. Тому українофобія дещо відрізняється від інших фобій…

До українців ставлення – як до людей, котрі раптом почали творити свою державність, чогось прагнуть. Усі хочуть мати роботящих українців, які не становлять проблем. Це все одно, як би ви зайшли у свій улюблений курятник взяти пару знесених яєць, і бачите, що кури починають поводитися як гірські орли. Безумовно, ви на них ображаєтеся, починаєте ненавидіти. Бо те, що ти можеш пробачити орлу, у крайньому разі вороні, то зовсім не готовий пробачати курці. Від курки ти просто хочеш яєць. От саме так виглядає українофобія. Тобто, звісно, нас по-іншому не люблять, ніж, скажімо, не люблять євреїв.

Українофобами найчастіше і є представники тих націй, що формувалися з нами на одній території.

Та, до речі, росіянам треба віддати належне: вони ненавидять усіх, з ким стикаються, але українців особливо. Тому що звикли сприймати українців як природного донора, а коли їм перерізали трубку, по якій наша кров перетікала туди, то вічно хвора російська нація сприйняла це не тільки як виклик, але як навіть смертельну образу.

Тобто українофоби – це люди, які не готові визнати всю велич нашої всесвітньо історичної місії.

Ігор Лосєв, філософ:

АГРЕСИВНЕ НЕСПРИЙНЯТТЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІЇ

Ігор ЛосєвУкраїнофобія – агресивне несприйняття української нації, української мови й культури та історії, вороже ставлення до всіх виявів української національно-культурної самобутності. ЦК ксенофобія, національна нетерпимість, спрямована на українців.

Хто такі українофоби? Тут список може бути довгий, починаючи з XVI століття, а то й раніше – з певних діячів Речі Посполитої. Потім – ціла купа діячів Російської імперії, Радянського союзу, сучасної Російської Федерації, а також у самій сучасній Україні.

Неприязнь до українців викликана тим самим, що й до євреїв, вірменів, арабів, німців, японців… Зазвичай, це етнічні підстави, скажімо, людина вважає, що українці завинили перед етносом, до якого вона сама належить.

Українофобія буває і серед самих етнічних українців. Це здебільшого люди, котрі не ототожнюють себе з українським народом, з Україною, а почуваються, так би мовити, солдатами Російської імперії, захисниками інтересів колишнього Радянського Союзу.

Причини можуть бути різні. Для того, аби зненавидіти ближнього, причин багато не треба.

Мирослав Попович, директор Інститут філософії НАН:

ЯКЩО ТИ НЕНАВИДИШ ШЕВЧЕНКА, ТО ЦЕ ТЕЖ УКРАЇНОФОБІЯ

Мирослав ПоповичУкраїнофобія – вороже ставлення до України і українства.

Наприклад, якщо людина ненавидить Шевченка через те, що Шевченко був українець чи український поет, то це теж є прояв українофобії.

 

 

В’ячеслав Брюховецький, почесний президент Києво-Могилянської академії:

В’ячеслав БрюховецькийІРРАЦІОНАЛЬНИЙ РІЗНОВИД КСЕНОФОБІЇ

Українофобія – агресивно ірраціональний різновид ксенофобії, коли стверджується, ніби українці не є самобутньою нацією, а частиною іншої нації.

 

Олександр Ройтбурд, художник:

УКРАЇНОФОБІЯ ПІДЖИВЛЮЄТЬСЯ В РАМКАХ ВЕЛИКИХ ГЕОПОЛІТИЧНИХ ПРОЕКТІВ

Олександр РойтбурдУкраїнофобія – боязнь, ненависть до всього українського, для яких неприйнятне існування України, неприйнятна ідея того, що українці – це окремий народ, яких дратує сам факт, що хтось вважає себе українцем.

Будь-яка фобія виникає через негативні стереотипи, прив’язані до певної нації. Наприклад, кажуть, що всі українці якісь не такі: жеруть лише сало, жадні, запроданці, антисеміти, хитрі… Зрозуміло, що у ХХІ столітті це просто дикість ними керуватися, але все одно вони є. Сьогодні вони підживлюються і розпалюються в рамках великих геополітичних проектів.

Але не слід розглядати критику українців як українофобію. Мене, наприклад, так само не влаштовують стереотипи в такому собі українофільському середовищі. Виступаючи проти якихось «священних корів» українського націоналізму, я, однак, себе не вважаю українофобом. Я часто не сприймаю архаїчної сільської культури. Я просто прибічник її модернізації. І те, що я прихильник модернізації української культури і заперечую якісь стереотипи, котрі гальмують цю модернізацію, не робить мене українофобом.

Хоча, може, в очах якихось прихильників такого офігенного і сакрального підходу навіть я українофоб.

Євген Сверстюк, дисидент, письменник:

УКРАЇНОФОБІЯ – ЯВИЩЕ ПОЛІТИЧНЕ

Євген Сверстюк Фобія належать до невротичних станів, до відхилень від психічної норми, але часом вона є, скажімо, формою етнічної свідомості. Наприклад, народи, які відокремлені від інших, бояться чужинців, - це називається ксенофобія, така форма хворобливого самозахисту. Українофобія, може, того самого порядку, що й антисемітизм, тільки антисемітизм – явище світове, а українофобія – явище більш політичне і здебільшого характерне для людей, що проживають в Україні і не сприймають її. Можна сказати, що це форма великодержавної агресії, яка кваліфікувалася раніше в політичній літературі як великодержавне хамство й насильство щодо тих народів, котрі складають кореневу більшість. Наприклад, українофобія – в Україні, білорусофобія – у Білорусі… Це є форма такої некультурної зверхності.

Отже, українофобія в Україні – явище позакультурне й параноїдальне, бо воно протистоїть громадянській нормі, прийнятій в усьому світі, коли чужий поважає народ, серед якого живе.

Українофобія і антиукраїнізм – поняття близькі, але українофобія все-таки буде більше психічним пунктиком (про що б людина не говорила, усе зводитиме до цього пунктика). Антиукраїнізм – це більш концептуальне поняття і зводиться до політики. Є імперська антиукраїнська політика, у якій той пунктик узаконений як концепція.

Приклади українофобів… Їх можна назбирати цілі кошики, наприклад, «рускій мір» в Україні на різних рівнях: на клерикальному чи політичному.

***

Наш читач Олексій Токар, який, запропонував цю тему для висвітлення на веб-сторінці УНІАН, визначає українофобію, користуючись визначенням антисемітизму, даного у Вікіпедії:

Українофобія — соціальне явище, одна з форм національної нетерпимості, ідеологія ворожого і нетолерантного ставлення до українців як до етнічної групи, упереджене і негативне уявлення про них, злісна ворожість до українців як народу, до їх національних прагнень, їх культури, мови, або до України як держави. Ненависть до українців проявляється у різних формах: у приниженні національної честі та гідності українців або образі їх почуттів, заподіянні ганьби, у переслідуванні, насильстві, завданні збитків особистості, нарузі над історичними та культурними реліквіями, нагнітанні ворожнечі та неприязні, у використанні образливих етнонімів, у приписуванні українцям негативних рис, у запереченні українцям права на існування як окремого етносу, у проведенні антиукраїнської діяльності, що полягає у вчиненні дій, спрямованих на поневолення українців, їх дискримінацію за ознакою належності до українського народу або частини населення України в економічній, політичній, освітній і культурній сферах. Антиукраїнська діяльність може проявлятися в поширенні матеріалів із завідомо неправдивими вигадками про українців, обмеженні щодо користування й навчання рідною мовою, забороні відзначення національних свят тощо. У ході історії українофобія як ідеологія та політика мала різні прояви – від свідомо неправдивих звинувачень і всякого роду дискримінації (позбавлення українців громадянських та інших прав) до асиміляції і геноциду. Українофобія є одним з різновидів ксенофобії.

Оксана Климончук

 

З повнішою інформаційною картиною дня можна ознайомитися, передплативши стрічки новин агентства УНІАН Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
У зв'язку з почастішанням провокацій і розпалюванням міжнаціональної ворожнечі в коментарях, ми прийняли рішення тимчасово відключити можливість коментування матеріалів на сайті.
Всі новини Дивитися всі »