Суперзнижка на тур – суперпривід задуматися

За кордоном гарантії добросовісності туроператорів прописані у законодавстві. У нас вони майже умовні, що провокує нечистих на руку "діловарів" будувати фінансово-туристичні піраміди

Навіщо українцям планувати поїздку за декілька місяців, авансом викладати гроші туристичній компанії, якщо можна просто уважно вивчати рекламу великих міжнародних туристичних операторів, які у розпал сезону рясніють ціновими пропозиціями, відчутно нижчими за собівартість турів. Хіба не спокусливо скористатися цим і відпочити сім днів в Іспанії за 300 євро або на Кіпрі за 400?

Думаєте, туриста не повинно хвилювати, навіщо операторові працювати в мінус?..

Що візьмеш з банкрота?

Відповісти на питання, чи варто замислюватися над технологією туристичного ринку, можуть більш як три з половиною тисячі клієнтів дуже відомої у Російській Федерації компанії «Ланта тур вояж», які, придбавши тури заздалегідь за вкрай прийнятними цінами, залишилися за тридев`ять земель на вулиці, без зворотного квитка і права на проживання в заздалегідь оплачених ними готелях. Просто туроператор відразу відмовився виконувати свої фінансові зобов`язання перед партнерами, наслідком чого стала відмова готелів і авіакомпаній надавати оплачені послуги. Туристів виселили на вулицю, а авіакомпанії скасували неоплачені туроператором авіарейси. Навіть до аеропорту туристи були змушені добиратися самотужки, сплачуючи двічі вартість трансферу.

Після гучного скандалу слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу проти керівництва компанії за фактом шахрайства, вчиненого організованою групою в особливо великих розмірах (ч. 4 ст.159 КК РФ). Державні органи Росії, об`єднуючи зусилля і шукаючи кошти, організували вивезення російських громадян на батьківщину. Крім того, подейкують, не без особистої участі Володимира Путіна (благо країна у розпалі президентських виборів), компанії-банкротові було надано кредит, який допоміг частково вирішити проблему її платоспроможності. Але ж не щодня відбуваються президентські вибори і не всяка держава може дозволити собі компенсувати розтрачені недобросовісними операторами кошти.

Приміром, компанія «Каріа тур» збанкрутувала у 2010 році, залишивши на турецькій землі понад 1800 українських туристів. Тоді їх вивозили з території іноземної держави зусиллями колег збанкрутілого оператора – турецьких компаній, які провадять діяльність в Україні. Один із турецьких власників «Карії» Озгюр Екінджи в інтерв`ю місцевій пресі пояснив: причиною банкрутства стало те, що «ми не змогли заповнити місця на орендованому чартері. Щоб залишитися на плаву, ми почали продавати квитки у збиток, але так і не зуміли досягти необхідних обсягів продажу. Тоді ми оголосили себе банкротами».

Банкрутство турецької компанії призвело до «заморожування» діяльності її української «дочки». Результат такий самий, як і з «Ланта тур вояж», – туристи на вулиці, без засобів для існування і можливості повернутися додому. Напевно, зайве говорити, що українські громадяни не одержали відшкодування матеріальних, не кажучи вже про моральні, збитків. Що візьмеш з банкрота...

Коли піраміда розвалюється

Чому начебто могутні, широко розрекламовані туристичні оператори, які мають офіси по всьому світу, раптом перестають існувати, кидаючи напризволяще тисячі туристів? Звичайно, випадки шахрайства у туристичному світі не поодинокі. І не тільки в туроператорській діяльності. Але ризикнемо припустити, що співвласник «Каріа тур» має рацію і в основі фінансової неплатоспроможності компанії лежить не так злий намір керівництва туроператора, як банальна жадоба наживи вкупі з розрахунком, що якось та й буде. Саме це є першопричиною побудови сучасних фінансових пірамід у туризмі.

Великі міжнародні туристичні оператори, які сьогодні широко представлені в Україні, володіють величезними фінансовими ресурсами, які, як правило, фактично належать не їм. Ці гроші – передоплата туристів за ще не надані їм туристичні послуги. Маючи на рахунках фінансові ресурси в таких обсягах, бізнесменам важко відмовитися від спокуси нецільового використання довірених їм грошей. Таким чином, оператор витрачає одержані кошти, вилучаючи їх з обігу на розвиток бізнесу або ж на покриття своїх кредитних зобов`язань, а можливо, і на щось іще. Послуги, надані туристам, які довірили операторові свої гроші, останній оплачує грошима інших туристів, які внесли йому оплату трохи пізніше. Обіг коштів дозволяє операторові, у деяких випадках досить довго, підтримувати власну платоспроможність. При цьому кількість туристів, які купують тури, повинна постійно зростати. Врешті настає момент, коли оператор не може покривати свої зобов`язання поточними надходженнями. Він змушений продавати послуги у збиток, залучаючи додаткові кошти. Це тільки погіршує ситуацію, і якщо операторові не вдається знайти додаткове джерело фінансування (наприклад, багатого інвестора), піраміда розвалюється.

Спокуслива знижка – спокуса з «сюрпризом»

Звичайно, банкрутство оператора не завжди пов`язане з побудовою фінансово-туристичних пірамід. Скажімо, далеко не такі відчутні для ринку наслідки мала неплатоспроможність компанії «Проланд» у січні поточного року, яка, згідно з повідомленнями, якими рясніє Інтернет, відмовилася в односторонньому порядку виконувати взяті на себе зобов`язання як перед агентами, так і перед авіакомпаніями. Проте саме банкрутства великих туристичних операторів мають найбільш негативний вплив на турринок, підриваючи довіру не тільки туристів, але й туристичних агентів до діяльності туроператорів загалом.

Багато в чому в ситуації, що склалася, однозначно винні самі оператори, які намагаються зібрати гроші з ринку, вдаючись до відвертого демпінгу або недобросовісної реклами. Чого тільки варта поширена у лютому в Києві реклама одного з туроператорів, яка обіцяє небувалу знижку у розмірі 40% вартості туру за умови купівлі літніх «путівок» узимку. Пояснень такій щедрій пропозиції може бути тільки два. Або це відвертий демпінг – прояв останньої конвульсивної спроби напівбанкрота зібрати гроші з ринку, або відвертий обман споживачів, далеких від специфіки туристичного бізнесу, яка, як відомо, передбачає максимальний операторський заробіток на «найжирніших» напрямках не більш ніж 20%. І це без урахування комісії, якою оператор повинен поділитися з агентом. Не дивно, що саме такі непродумані, непрофесійні дії операторів підривають довіру не тільки безпосередньо до авторів «спокусливих» пропозицій, але й до ринку загалом.

Потрібні гарантії

Жертвами недобросовісних бізнесменів стають не тільки і не стільки туристи, скільки середні за обсягами продажу туроператори, які працюють «на свої», мало або взагалі не використовуючі гроші туристів для отримання додаткового прибутку.

За кордоном гарантії сумлінності операторів, зокрема заборона нецільового використання грошей туристів оператором, прямо прописані в законодавстві. Наприклад, у США закон дозволяє значною мірою обмежити діяльність шахраїв на ринку. При цьому якщо туроператор не може переказати партнерові (готелю, авіакомпанії) одержані від клієнта кошти негайно через об`єктивні обставини, він зобов`язаний зберігати їх на спеціальному трастовому рахунку в банку, не використовуючи взагалі. Так, у Каліфорнії туроператор не може одержати навіть свою комісійну винагороду доти, доки документи, які засвідчують право на тур (наприклад авіаквитки), не будуть на руках у туриста.

За кордоном існує ціла низка взаємопов`язаних механізмів, які забезпечують як стабільність ринку, так і права туриста. Туристичні оператори зобов`язані надати банківську гарантію покриття усіх збитків, заподіяних клієнтові внаслідок неплатоспроможності туроператора, на суму, яка обчислюється як відсоток від передбачуваних обсягів продажу в наступному сезоні (від 10% передбачуваного обсягу продажу!). Цікаво, якщо запровадити подібну норму в законодавстві України, замінивши нею дуже умовну гарантію у розмірі 20 тис. євро, яку забезпечують оператори сьогодні, чи могла б скластися ситуація з побудовою фінансово-туристичних пірамід? Відповідь очевидна. Як очевидно й те, що реальна, а не декоративна діяльність об`єднань туристичних операторів, яких у цивілізованому розумінні цього терміну немає в Україні, могла б значною мірою гарантувати сумлінність гравців ринку, додатково захистивши інтереси туристичних агентів і безпосередніх споживачів послуг від шахрайства і непрофесіоналізму.

Данило Гетьманцев, почесний президент ЮК «Jurimex», к.ю.н. (для УНІАН)

УНІАН в Google News