Поборотися за Гран-прі приїхали тринадцять колективів. Організатори жаліються, що закордонні колективи до фестивалю залучити дуже важко. Захід має статус міжнародного, та здебільшого участь у ньому беруть українські, російські та білоруські колективи.
Цьогоріч фестиваль привернув увагу тринадцяти колективів, здебільшого українських. Попри шістнадцятирічну діяльність географія "РАМПИ" не велика. Із закордонних учасників лише найближчі сусіди – Росія та Білорусь. Проте організатори не засмучуються, кажуть: старий друг краще нових двох.
Театр „Будильник” із Запоріжжя на фестивалі виступає вже п’ятий рік поспіль. На його рахунку – перемоги у різних номінаціях. А от взяти Гран-прі трупі поки не вдавалося. Цього року на змагання театр прийшов з новою виставою та оновленим акторським складом. Відповідальність за гру щороку зростає – разом з вимогливістю публіки.
Віталій Балаханов, актор театру „Будильник”, м. Запоріжжя: "Наша задача, чтоб зритель сел в начале выступления и в конце сказал : «Ого». Потом пошел и сказал кому-то, что у «Будильника» что-то получилось. Будильник сумел разбудить. Хотелось, чтоб на нашем спектакле зритель не засыпал".
Про перемогу поки навіть не думають юні актори з Прилук. РАМПА для них – можливість заявити про себе у професійному театральному колі. Майбутній виступ учасники щодня ретельно обговорюють.
Артемій, головний режисер „Нового театру”, м. Прилуки: "Ми привезли наш проект "Асоціації" за поезією Великого Кобзаря. Цим і будемо завойовувати дніпропетровського глядача. Фестиваль - участь, досвід, нові перспективи".
Шістнадцятирічна РАМПА примхлива. Із тридцяти охочих учасників відібрано лише тринадцять. Зважали на новизну, цікавість і професійність постановок.
Володимир Мазур, директор-художній керівник театру „Камерна сцена”, м. Дніпропетровськ": "Волнение у актеров на сцене, у режиссера в зрительном зале. Большая радость, когда на сцене появляется хороший коллектив. Все 16 лет этот восторг. Сегодня день удался. Это волнение радости. Мы молодеем вместе с молодостью".
Усі таланти й старання акторів – заради бурхливих оплесків публіки та символу фестивалю – маленьких пальчиків. Раніше статуетку робили у кількох екземплярах і вручали за кращу режисуру чи сценографію. Тепер їй надали єдиного статусу – Гран-прі.
