Археологічна знахідка на Поділлі. Науковці відкопали тут фортецю у фортеці. На подвір`ї Меджибізького замку знайшли кам`яний форпост ХIV століття і залишки давньоруських валів та будівель ХІІ-ХІІІ століть. І тим самим довели правдивість стародавнього Іпатівського літопису від 1146 року, де розповідалося про нині знайдені кам‘яні мури і будівлі.
Меджибізька фортеця на Хмельниччині постарішала принаймні на три століття. На її подвір‘ї під семиметровим шаром землі археологи відкопали ще одну кам‘яну фортецю, побудовану литовським князем Ольгердом. А та, в свою чергу, зведена на земляних валах та будівлях Давньої Русі.
Роман Радченко, керівник польового загону Меджибізької археологічної експедиції: "Мы, скорее всего, можем подтвердить, что летописный Меджибож, который упоминается в Ипатиевской летописи, что мы его нашли. Он деревянный, он есть. Есть два оборонительных рва, два могильника - балто-днестровский и славянский. Это и есть самое уникальное".
Розкопки допомагають чітко простежити і вивчити перехід від часів Давньої Русі до Литовського князівства. За легендами, в підземних ходах фортеці заховано золоту карету та кілька возів зі сріблом. Археологи вже знайшли завалений підземний хід. Нині вже розчистили чотири метри.
Юрій Толкачов, начальник Меджибізької археологічної експедиції: "Тут багатошарова пам‘ятка. Ми знайшли фрагменти пізнього палеоліту на території фортеці, знаряддя праці пізнього палеоліту, яке відноситься до 30 тисяч років тому назад. Потім знайшли фрагменти Трипільської культури - це 5 тисяч років назад, фрагменти Древньої Русі".
Меджибізька фортеця приховує ще чимало таємниць, кажуть археологи. Адже по-справжньому її досконало почали вивчати лише зараз. Через брак грошей робота експедиції просувається повільно, але їх знахідки вже поповнюють експозиції українських музеїв.
