Православні і греко-католики 17 грудня відзначають день пам`яті Святої великомучениці Варвари.
Як свідчить церковний переказ, Свята великомучениця Варвара постраждала за віру в Христа в 306 році за часів царювання імператора Максиміана.
За переказами, Варвара була дуже вродливою дочкою знатного і багатого Діоскора з фінікійського міста Іліополя. Він був язичником і оберігав дочку від впливу християн. Але серце Варвари шукало єдиного Бога. Дізнавшись про те, що Варвара прийняла християнство, Діоскор жорстоко побив дочку, наказав заточити її у в`язницю і морити голодом.
Правитель міста Іліополя - Мартіан, зворушений красою Варвари, закликав її відректися від Христа. Після довгих мук у в`язниці в нічному баченні Варварі з`явився Господь, підбадьорив її і зцілив рани. Наступного дня Варвара була готова до нових катувань, дивлячись на які одна зі свідків її страждань, Юліанія, оголосила себе християнкою. Її також повісили на дереві поряд з Варварою і піддали мукам, після чого обом дівчатам відтяли голови. Того ж дня Діоскор і Мартіан були уражені блискавкою, що спалила їх тіла дотла.
У передсмертній молитві великомучениця Варвара просила Господа, щоб Він позбавляв усіх, хто звертається до неї за допомогою, від раптових бід, від раптової смерті без покаяння і посилав би їм свою благодать.
Згідно з переказом, у відповідь вона почула голос з небес, який обіцяв виконати її прохання.
Мощі Святої великомучениці Варвари в VI столітті були перенесені до Константинополя, а в XII столітті дочка візантійського імператора Олексія Комніна (1081-1118 рр.), княжна Варвара, одружуючись з московським князем Михайлом Ізяславовичем, привезла їх до Києва, де вони знаходяться й понині - у кафедральному соборі Святого князя Володимира.
