Тамара Ґорґішелі: Найцікавіша для мене подія – знайомство з Михаїлом Саакашвілі

«Ґорґішелі» – один із найцікавіших гуртів, що з’явився в українській музиці останнім часом… «У новій платівці ми будемо набагато сміливішими»…

«Ґорґішелі» – один із найцікавіших гуртів, що з’явився в українській музиці останнім часом. Його співочою основою є Тамара та Етері – дві сестри-грузинки, які народилися і живуть у Львові.

Ґорґішелі співають українською та грузинською мовою. У своїй музиці гурт природно поєднує елементи арт-року, українського та грузинського фольку в сучасному звучанні.

Дата народження проекту «Ґорґішелі» – 2003 рік. У його складі нині: Тамара Ґорґішелі (вокал, гітара), Етері Ґорґішелі (бас-гітара, бек-вокал), Олексій Слободян (ударні, перкусія), Мар’ян Козовий (гітара), Олег Сук (клавішні).

Гурт «Ґорґішелі» встиг запам’ятатися численним слухачам і журналістам, адже увесь цей час вів активну концертну діяльність: фестивалі «Мелодія», «Червона рута», «Перлини сезону», «Рок-екзистенція», «Європа–Центр», «Тарас Бульба», «Чайка», «Мазепа-фест», «Молода Галичина», «Fort.missia» (Польща). У 2005 році гурт був запрошений на фестиваль української культури у Сопоті (Польща), у 2006-му –– на відкриття року України в Грузії.

Музиканти брали участь у телепроекті «Свіжа кров» на каналі М1, де набрали найбільшу кількість балів серед учасників.

Улітку 2006 року гурт випустив дебютний альбом під назвою «Аморе».

Весною 2008 року група була запрошена на канал М1 для участі в зйомках програми «Твій формат». Гурт видав «живий» альбом – Ґорґішелі «LIVE».

У вересні 2009 р. музиканти взяли участь у рок-турі «З вірою і любов’ю», що пройшов під патронатом Глави Української греко-католицької церкви Блаженнішого Любомира (Гузара) 12 містами і містечками Західної України. У листопаді минулого року Тамара Ґорґішелі виступила в ролі експерта з питань культури в ток-шоу «Готовий відповідати» на телеканалі «Україна», де гостем студії був президент Грузії Михайло Саакашвілі.

Зараз гурт активно готує новий альбом).

– Тамаро, чи правда, що ваш новий альбом отримав спонсорську підтримку президента Грузії?

– Коли запитують про найцікавішу подію, що трапилась зі мною минулого року, розповідаю про знайомство з президентом Грузії. Воно відбулося під час програми «Готовий відповідати» на ТРК «Україна», де Михаїл Саакашвілі був гостем, а я виступала експертом із питань культури. Він – масштабна особистість. І водночас – доступна ерудована людина, з почуттям гумору… Цінує своїх закордонних співвітчизників, котрі творчо працюють як на країну, в якій мешкають, так і свою історичну Батьківщину. І коли президент дізнався, що в наших планах – записати українсько-грузинський альбом, запропонував свою підтримку. Завдяки йому нам не довелося відкладати на пізніше цей проект, а ми відразу взялися до роботи.

– Скажіть, будь ласка, кілька слів про новий альбом.

– Ідея цього альбому мені просто-таки витала в повітрі. Спершу я відчула пісні, сказати б, на запах, потім вона народжувалася в реальності. Часто від наших шанувальників доводилося чути: мовляв, чому так мало композицій грузинською мовою? І це також мало вплинуло на те, чому диск буде саме українсько-грузинським.

Перший наш CD «Аморе» – експериментальний. Музиканти так роблять: видають дебютну платівку і дивляться, які рецензії, попит, реакція. Можна сказати, ми були не дуже сміливими в першій платівці, чого не можна сказати про нову.

– Торік ваш гурт брав участь у благодійному турі УГКЦ «З вірою і любов’ю… Що для вас є віра, церква?

– До речі, це був перший тур у нашому житті. І він був особливим. Особливим передусім тим, що проходив під патронатом глави греко-католиків Блаженнішого Любомира (Гузара) – морального авторитета нашого суспільства.

До слова, мені приємно, що я співатиму ірмус на презентації його нової аудіокниги «Дорога до ближнього». Це відбудеться  14 квітня у київській книгарні «Є». Я чула від колег-музикантів – учасників багатьох турів – про те, що на акціях «З вірою і любов’ю» панувала тепла щира атмосфера й була добра організація. Одним словом, усе було зроблено справді з вірою і любов’ю.

А щодо віри, то для мене вона визначається євангельськими рядками: стукайте і вам відкриється, просіть і буде вам дано, якби ви мали віру з гірчичне зерно, тому, хто вірує, усе можливе!

– Як би ви сформулювали, що саме для вас є щастям?

– Щастя – це коли ти вмієш ловити неповторні миті. Завертаєш увагу на зміни в природі. Коли хочеться обняти людей і увесь світ. Коли дякуєш за все, що маєш.

– Чого, вважаєте, на загал бракує сучасній українській рок-музиці?

– На мою думку, у нас рок-ніша не заповнена.

Знаю, що сьогодні багато цікавих рок-музикантів грають по підвалах, оскільки радіо і телеефіри заповнені так званим форматом. Узагалі, в нас більше уваги надається поп-музиці, тому що це – успішний бізнес. Навіщо робити щось нове, оригінальне, коли є давно нав’язаний кимсь формат і це працює? Але проблема в тому, що люди, які роблять грошові вливання в українську музику, ставлять на примітив, сподіваючись на блискавичну віддачу. Тим часом в Україні є багато талановитих виконавців, які створюють якісну музику. Видаючи альбоми, пишучи нові пісні, вони прищеплюють українцям смак, адже вибір формату – це не суто комерційна проблема. Є ще й смак, не кажучи про принципи.

– Хто, на вашу думку, найцікавіше експериментує на тому полі популярної музики, на котрому ви творите? Чий досвід саме закордонних співаків найближчий для «Ґорґішелі»?

– Мені багато хто подобається. Але я не називатиму імен. Назвавши кілька, когось можу забути. А так ніхто не образиться. Щодо улюблених закордонних виконавців, то їх теж чимало. Зокрема, Coldplay (рання творчість), Muse, Modest Mouse, U2.

Людмила Таран

УНІАН в Google News