У Києві, у книгарні "Є", учора відбулася презентація книги "Полювання на "Вальдшнепа". Розсекречений Хвильовий".
Автори книги – Ірина ШАТОХІНА, Володимир ПАНЧЕНКО, Юрій ШАПОВАЛ зробили спробу привернути увагу до трагедії інтелігенції, знищеної у 30-х рр., користуючись архівними матеріалами та спогадами людей. Як зазначають автори, у своїй книзі вони намагалися показати події без прикрас, щоб читач зміг сформувати власну думку про процеси за часів радянського панування.
Зокрема, у книзі представлені документи-спостереження радянської влади за життям письменника Миколи Хвильового. Усе, що робив письменник, фіксувалося у спеціальну справу-формуляр, матеріали якої й донині зберігаються в архівах.
Дослідники архівних матеріалів вважають, що в день смерті письменник був удома з дружиною, яка навіть не здогадувалась, що Хвильовий планує самогубство.
Між тим смерть, як і особа самого письменника, обросла безліччю міфів.
Один із авторів – Володимир ПАНЧЕНКО проїхав майже всі місця, де могли лишитися згадки про Хвильового. Він відшукав дочку письменника – Іраїду, яка мешакає у Харкові.
У поданому в книзі інтерв’ю з дочкою Хвильового зазначається, що письменник ніколи її не бачив, адже мати забороняла їм спілкуватись. Іраїда бачила батька тільки один раз – на похоронах, у труні.
Як зазначають редактори, під час роботи над книгою їх вразило, що більшість записів про письменника були зроблені неграмотними людьми.
"Там, де за змістом вгадується слово "інтуїція", чітко прочитується "петунція," – зазначила Ірина ШАТОХІНА.
На думку авторів, не було сенсу виправляти подібні речі, тож, документи в книзі подано в оригіналі.
У своєму емоційному виступі письменниця Оксана ЗАБУЖКО висловила думку, що «подібні самогубства стали цілою «культурою української смерті», а самогубство Хвильового – «дзвін на сполох» для тогочасного суспільства.
Друга половина презентації перетворилась у жваву дискусію про події, що відбувалися за життя письменника. Учасники розмови не оминули сучасної української влади, в якій, на думку присутніх на презентації, «продовжуються деякі радянські традиції». Зокрема, йшлося, що комунізм – «річ глибоко чужа Україні, принесена з-за кордону, і якби українці будували його самі, без Росії, то все було б інакше». «Хіба не українці робили все це тут, на місцях? Хіба сам Сталін особисто займався розстрілами тогочасної інтелігенції?», – задавалися питаннями присутні.
*** Микола Хвильовий (1893 - 1933 рр.) – український літературний та громадський діяч, засновник течії активного романтизму та пролетарської поезії. Письменник був відомий водночас як активний комуніст і палкий націоналіст. Хвильовий називав себе "комунар", вважаючи, що благородна ідея комунізму насправді викривлена. У 1933 році письменник застрелився. Самогубство Хвильового стало трагедією тогочасної інтелігенції. Сучасними фахівцями факт самогубства Хвильового розцінюється, як намагання письменника показати світові реалії радянських часів.
Руслана Ільченко
