Фотоальбом “Грані світу. Україна – Японія: дерев’яна архітектура” відзначили дипломом за краще видання на Мінській міжнародній виставці-ярмарку “Книги Білорусі 2007”. Туди з’їхалися видавці з 16 країн світу. Україна була почесним гостем.
Автор порівняльних ілюстрацій дерев’яної архітектури японської та української культур — кандидат архітектури і фотохудожник Галина Шевцова.
“Грані світу. Україна – Японія: дерев’яна архітектура” має 160 сторінок. На кожній розміщено дві фотографії. На сторінках альбому незвичайно скомпонований і візуально поданий сам принцип вивчення національного надбання двох різних і територіально далеких країн. Тут представлено, як спільні архітектурні течії, так і окремі, дуже відомі пам’ятки — від найдавніших до кінця XIX століття. Виявляється, за архітектурною будовою схожі бойківська церква Святого Миколая (1763 р.) у селі Кривки Львівської області та п’ятиярусна пагода храму Мьооїн (1348 р.) у префектурі Хіросіма...
Ідея такого видавничого проекту в автора виникла не випадково. Галина Шевцова досить тривалий час вивчала подібні риси в будові української та японської дерев’яної архітектури. Для цього вона спеціально їздила у віддалені куточки Західної України, щоб на власні очі побачити унікальні пам’ятки архітектури, про які знають навіть не всі місцеві жителі. Тим часом дерев’яна архітектура Японії відома в усьому світі. І визнана найвищою точкою у розвитку саме цього напряму.
Невдовзі українському архітекторові вдалося отримати від японського уряду стипендію з правом поїздки на два з половиною роки у Країну вранішнього сонця — саме з метою вивчення особливостей тамтешньої старовинної архітектури. І ось, пробувши там досить тривалий час і беручи участь у реставрації старовинних буддійських та синтоїтських пам’яток архітектури, Галина ще більше переконалася в їхній схожості з українськими культовими спорудами. Як правило, японські стіни також зведено з деревини темних порід, а дахи зроблено з кори дерев. Крім того, у старовинних будівлях є багато подібних деталей — веранди, галереї навколо храмів. І це попри те, що конструктивно будинки дуже відмінні.
Галина також спілкувалася з реставраційною елітою Японії, навіть привозила сюди свого професора, який не міг повірити, що в нас існують схожі дерев’яні будівлі. І коли він приїхав у Карпати й ходив навколо тамтешніх церківок, то постійно торкався дерева, з якого вони побудовані, зі словами: "Не вірю! Не вірю!" І для того, аби повірити, він приїхав оглядати старі карпатські церкви вдруге й лише після цього сказав: "Нарешті — вірю!"
Фотоальбом “Грані світу. Україна – Японія: дерев’яна архітектура” також переміг у номінації “Діалог культур” на XIX Московській Міжнародній книжковій виставці-ярмарці 2006 року.
Фотоальбом виданий тиражем з тисячі примірників у київському видавництві “Грані Т”. Його вартість – 170 грн.
