Юрій Покальчук зняв фільм про малолітніх злочинців

Останнім часом українським письменникам стало затісно у  літературному просторі, тому для втілення свого творчого потенціалу більшість з них звертаються до кінематографу ...

Останнім часом українським письменникам стало затісно у  літературному просторі, тому для втілення свого творчого потенціалу більшість з них звертаються до кінематографу та сценічних постановок.

Нещодавно на розсуд читацько-глядацької аудиторії представила своє творіння молода українська письменниця Ірена Карпа – документальну стрічку «Kyiv Limited Edition». Інший початківець у літературі – письменниця Марія Штельмах – свою презентацію перетворила на театральну постановку.

Відомий український письменник Юрій Покальчук теж вирішив не пасти зайвих. 28 березня у кнайп-клубі «Купідон» письменник презентував документальний фільм «Зона особливої уваги». У цій роботі письменник виступив у ролі сценариста та ідеолога. Режисерську роботу виконав Максим Суриков, а пропозиція створити фільм поступила від телеканалу «1+1». До слова, на презентації також був присутній представник студії «1+1» Анатолій Борсюк.

Виявляється, Юрко Покальчук уже понад 15 років займається проблемами неповнолітніх правопорушників. Письменник навіть входить до складу Піклувальної ради Прилуцької виховної колонії і Громадської Ради при Департаменті з питань виконання покарань. Окрім того, у Прилуцькій колонії він випускає квартальний журнал «Горнизонт», у якому друкують свої поезії, життєписи та малюнки талановиті вихованці колонії.

Зйомки стрічки почалися влітку 2006 року, тобто робота тривала декілька місяців. Письменник пояснив, що усе це могло б і швидше зробитися, але уся увага й технічне устаткування «плюсів» були задіяні в проекті «Танці з зірками».

Фільм «Зона особливої уваги» складається з трьох частин - «Жорстокість», «Секс», «Любов» - у яких автори проекту намагаються знайти психологічні причини виникнення у підлітків жорстокості, прослідкувати наслідки раннього статевого життя та довести, що в’язні теж здатні на найвище людське почуття – кохання.

Документальна стрічка є своєрідним колажем життя підлітків за колючим дротом. Арешт, тюрма і врешті - роки перебування у виховній колонії - все це показано у фільмі й знято з реального життя.

Зйомки проводились у Прилуцькій виховні колонії та в київському міському притулку для неповнолітніх на Троєщині.  Кадри з життя ув’язнених чергуються з чорно-білими замальовками – сценами насильства та порнографії. Перші мали місце в реальному житті, другі – стали спонукою для правопорушних діянь підлітків.

Максимальну увагу автори фільму звернули на автентичні розповіді засуджених підлітків. Свої історії розповідають в’язні, вони мали достатньо часу, щоб усе переосмислити. Говорять про ці проблеми і колишні вихованці Прилуцької колонії, а нині - студенти вузів, які давно полишили минуле. Усе це супроводжується музикою і закадровим голосом Покальчука, який озвучує невблаганну статистику: всього в Україні 11 колоній, у яких перебуває 2 700 осіб…

Також ситуацію коментують експерти з усіх сфер суспільної діяльності – директором Прилуцької колонії, завідувачем притулку для дітей, психологом та іншими.

Юрко Покальчук намагається не просто продемонструвати, яке воно – життя за колючим дротом – але й робить спробу дошукатися причин поламаних життів. Серед основних спонук до злочину – надмірне вживання алкоголю, комп’ютерні клуби й гральні автомати як розплідник злочинності, недостатнє або насильницьке батьківське виховання.

Після перегляду фільму Юрій Покальчук розповів, що фільм стане доступним широкому загалу телеглядачів квітні. Письменник також не виключає можливості зняти продовження фільму. Адже чимало головних героїв стрічки уже вийшли на свободу й почали нове, розумне життя. Чимало є й таких, які будучи неповнолітніми, «відмотують» по другому терміну.

Також прозвучала подяка на адресу студії «1+1», яка береться за виробництво справжнього національного продукту – до випуску готові фільми за творами Юрія Винничука, А. Крима та інших.

Звичайно, фільм мало кого з присутніх залишив байдужим. Назва «Зона особливої уваги», за словами автора ідеї Юрія Покальчука, є закликом суспільству – приділіть більше уваги підліткам, вбережіть їх від вулиці. Адже більшість підсудних – усього лише «жертви суспільної неуваги».

 На такій високій ноті хотілося  б вірити, що з виходом стрічки на широкий екран, як молодь, так і батьки зможуть переглянути своє ставлення до загальнолюдських цінностей. Можливо, саме цей фільм вбереже когось від в’язниці.

Євгенія Ковалевська

УНІАН в Google News