Олег Скрипка музично об’єднав українців і білорусів

"Білоруси грають і записуються якісно, зате українці дуже мелодійні. І цим все сказано"... Киян заманили на танцюльки... Відбулися «Дні правильної білоруської музики»

Білоруська музика три дні заряджала київську публікою своєю «правильною» енергетикою і з кожним днем відкривала нові гурти. Щодо правильності фестивалю є певні розбіжності в думках. Наприклад на думку Олега Тихонова, продюсера проекту «Дні правильної білоруської музики», правильність міститься в незаштампованості й стереотипності музичного віяння. Він вважає, що творчість повинна бути прозорою. А Володимир Янченко, автор проекту "Парк Київська Русь", президент добродійної організації "Слов`янський фонд" зазначає, що людям необхідно задуматися, що таке правильна музика і чи існує вона взагалі. За задумом організаторів, усі музичні колективи були спеціально стилістично «розфасовані».

День перший – музичне асорті

Ведуча Євгенія Стрижевська оголосила колектив “Apple tea” першовідкривачами фестивалю.

”Apple tea”

Поки Евгенія Стрижевська розігрувала конкурс на знання білоруських слів, призом якого була пляшка білоруського «Бульбаш», на сцену в гордій самотності вийшов Сергій Пукст. Свій виступ розпочав ліричними відступами, які, як правило, були після кожної композиції. Наприклад, у пісні «Прятки», мова йшла про хлопця, котрий ніжно тримаючи ніж, шукав свою кохану.

Сергій Пукст

А його люба сиділа в шафі й затамувавши подих молилася, аби він її не знайшов. Усілякі штучки в стилі жіночий початок, полеміка, музична діалектика в його дусі. А найліпша подруга Сергія – лампа, котра під час концерту, підкреслювала його міміку і навіть вокальну подачу, бо покричати він полюбляв. На його подив, київська публіка стійко витримала експресивні прояви музиканта й сердечно підтримала на завершення виступу, порушивши його стабільне переконання: «Я знаю, що коли місця порожніють – то знак якості».

На кінець першого дня «Правильної білоруської музики» зіграв гурт “The Apple”. Колоритні хлопці грали ретроспективу “The Beatles” і достатньо смачно грали, бо народ затанцював. Ось такою стилістичною різнобарвністю підготували музики публіку до наступного етапу фестивалю.

День другий: сходження на гору

Перші спроби заглибитися разом з гуртом «Нагуаль» в атмосферу наших предків – слов’ян розпочалися позитивними відгуками. Горловий спів з вокалізмами а-ля «Ой-йо-хей», який періодично переходить в скрімо та незрозумілі слова чіпляють безперечно. Одразу нагадує музичні композиції фільмів українського режисера Юрія Ілльєнка, а така стилістика тече в жилах слов’ян. Останньою пролунала пісня «Рождество» і як публіка не вмовляла музик зіграти на біс – вони ніяк не згоджувалися на провокації. Втомилися.

Нагуаль

Дуже своєрідний гурт «Фляус и Кляинн» заграв без вокаліста, залишивши його для ефекту раптовості. Із зачіскою «шаленого капелюшника» та пританцьовуванням у тісних білих штанцях, з невиразною мовою та неголосною подачею вокалу було досить важко зрозуміти, що хоче вокаліст від публіки.

Фляус и Кляин

Останній гурт “CherryVata” зарядив публіку потужним драйвом й не давав змоги втомлюватися від музики, бо стилістичне розмаїття було колосальним: від пост року до груву, від фанку до реггі, були навіть елементи драм –енд –бейсу. Вокаліст гурту вважає, що правильна музика не може бути комерційною, а існує саме як творчість для творчості. Також підкреслив, що в їхніх піснях закладений зміст сучасного буття молоді: від проблем наркотиків, до пошуку сенсу життя. Доповнив, що в Україні виступає зі своїм гуртом частіше ніж в Білорусії, навіть посміхаючись сказав, що скоро на козацьких землях буде шукати собі наречену.

День третій: культурний симбіоз

 

Дуже багато галасу організатори влаштували навколо гурту «Этно Трио Троица». Олег Тихонов особливо оцінив гурт, мовляв, це – колиска білоруської культури. Дуже цікаво було послухати чисту білоруську мову з вуст Івана Кирчука – фронтмена, мультивиконавця гурту. Цілий букет музичних інструментів створював справжню етнічну атмосферу. Пісні стилю «Сон трава – дивна рослина», «Салавейка», «Удоль па рэчачцы» тішили своєю екзотикою. Між іншим незабаром гурт збирається випустити новий альбом.

Етно Тріо Троіца

Підійшла черга виступати Олегу Скрипці, котрий в той день діджеював. І саме його виступ був кульмінацією фестивалю. Разом з музикантами з “CherryVata” він розпочав концерт міксом українських і білоруських пісень. А згодом залишився один, де й заманив на «танцюльки» публіку. На питання, чи реально влаштовувати в Білорусії успішні фестивалі української музики відповів, що реальніше ніж білоруські фестивалі на Україні. Бо Україна – фаворит білорусів, вони дуже люблять нашу музику. Для нас Білорусія – терра інкогніто. Також підкреслив, хоча ми всі слов’яни, ментальність усе ж таки розбіжна. Білоруси грають і записуються якісно, зате українці дуже мелодійні. І цим все сказано.

Олег Скрипка

Щодо відбору виконавців на проект «Дні правильної української музики» в Білорусії, котрий у задумах Олега Тихонова і Володимира Янченка, то Олег Скрипка запевнив, що з його фестивалів «Рок Січ» та «Країна мрій» є кого взяти. Просто багато чого залежить від підтримки влади. Але культурної політики в нашій державі, на жаль, не існує.

Ірина Томаш

Фото Марина Томаш