Нашоукраїнець відкрив музей під відкритим небом (Фоторепортаж)

У музеї буде представлено багато культури різних часів, різних верств населення як за соціальним статусом, так і за родом діяльності... Незабаром поповниться ще декількома садибами, кузнею, млином, капличкою, колешнею, мочилою...

У мальовничій місцевості, з-поміж гір Закарпаття, неподалік від відомих містечок Синевир і Межигір’я розташувалося село Колочава. Не пролягає туди популярний туристичний маршрут українців, зате гості з близького зарубіжжя, до якого звідти рукою подати, навідуються чи не щотижня. Адже тут знаходиться музей відомого чеського письменника, який певний час мешкав в Колочаві, Івана Ольбрехта.

Однак можна з певністю стверджувати, що незабаром Колочава стане неодмінним місцем відвідин не лише туристів, але й істориків та етнографів. Тут планують створити 10 музеїв, які б несли в собі пам’ять про історичне минуле колочавського краю, його історію, побут і звичаї. Таку ідею взявся реалізовувати уродженець Колочави Станіслав Михайлович Аржевітін, колишній власник банку «Ажіо» і депутат Нашої України.

14 червня відбулося урочисте відкриття музею-сканзену «Старе село». В Україні уже існують відоміші музеї під відкритим небом – в Пирогово під Києвом і «Шевченків гай» у Львові. Музей у Колочаві може поповнити їхні ряди, водночас ставши музеєм одного села.

Ініціатор створення музею Станіслав Аржевітін і директор музею Василь Малета урочисто оголошують ”Старе село” відкритим

На урочистому відкритті музею «Старе село» були присутні гості з Києва та Ужгорода і, безперечно, місцеві мешканці. Ініціатор створення музею Станіслав Аржевітін і директор музею Василь Дмитрович Малета перерізали червону стрічку. Все відбувалося як годиться за українським звичаєм – біля воріт гостей зустрічали зі святковим калачем дівчата у національних строях, після чого споруди музею і саму територію освятили священики.

Один з експонатів ”Сарого села” - мадярська жандармерія

На час відкриття «Старе село» вже має декілька експонатів, створення інших ще потребує як клопіткої роботи щодо спорудження і збору експонатів, так і часу.

«У музеї буде представлено багато культури різних часів, різних верств населення як за соціальним статусом (бідняки, середняки), так і за родом діяльності (вівчарі, лісоруби, шевці). Буде представлено базові професії нашого колочавського регіону – корчмарі, мірошники», - розповідає Станіслав Аржевітін про сканзен «Старе село».

Інтер`єр заможної хати в музеї ”Старе село”

На території «Старого села» вже є декілька садиб, задекларованих планом музею при вході. Це, зокрема, садиба бідняка з хлівом, заможніша хата з усім необхідним реманентом того часу, та жандармська станція.

У близькому майбутньому музей має поповнитися ще декількома садибами, кузнею, млином, капличкою, колешнею, мочилою, яка знаходитиметься у річці поблизу музею, вузькоколійкою, на якій транспортували ліс, а також амфітеатр, який репрезентуватиме сучасну українську культуру в контексті історії нашого народу.

«Хочемо поєднати в музеї стару історію з новою. Саме з цією метою трошки далі буде збудовано амфітеатр для проведення всеможливих фестивалів, в тому числі й міжнародних», - зазначає ініціатор створення музею.

Вхід до музею-сканзену ”Старе село”

Василь Дмитрович Малета, директор новоствореного музею «Старе село» завбачливо вважає, що для того, щоб сканзен міг дивувати приїжджих і розповідати їм історію Колочави, потрібно ще попрацювати, поповнивши музей історичними експонатами. Натомість про інший колочавський музей «Стара школа» розповідав багато й зі знанням справи: «Будинок школи збудовано в 1879 році. Селяни Колочави зібрали 200 золотих і купили його в багатого жида Гервольфа. Держава теж допомогла. І так спільно збудували першу державну школу». Музей знаходиться у відреставрованому приміщенні першої австро-угорської школи. Основний клас – радянського періоду, як і шкільний реманент (парти, портрети на стінах та інше приладдя), розповів директор музею «Стара школа».

Зважаючи на присутність у Колочаві уже декількох надзвичайно цікавих і самобутніх музеїв, можна стверджувати, що село перетворюється на місце культурного відпочинку з багатою та цікавою історією, якою може похвалитися не кожен населений пункт. Ініціаторам і людям, причетним до створення музеїв, хочеться побажати натхнення і снаги щодо створення запланованих музеїв.

Станіслав Аржевітін, засновник музею «Стара школа» та «Старе село», люб’язно відповів на декілька запитань УНІАНу.

Музейний комплекс «Старе село», відкритий сьогодні, уже не перший створений Вами музей у Колочаві. Які історичні пам’ятки уже відтворені Вами в Колочаві?

У нас уже є музейний комплекс «Стара школа», що включає в себе радянський період. За два місяці ми відкриваємо «Чеську школу» і, можливо, на третьому етапі в нас буде або «Церковно-приходська школа» або «Народна школа» Колочави. Це старенький будиночок, в якому жили дід і баба, а з іншого боку навчалося 8-10 дітей. Саме в такій школі в 50-хх роках працювала моя мама.

Але найбільш розширеним буде саме цей музей – «Старе село».

Ви неодноразово розповідали, що хочете створити 10 музеїв у рідному селі. Які з них на черзі?

Щодо подальших планів, то у нас у Колочаві є пам’ятка архітектури XVIIст. Церква Святого Духа. На її території знаходиться багато поховань, у тому числі чеських і мадярських вояків. Це теж треба все зберігати, тому що до нас приїжджає дуже багато людей цих національностей. Зокрема і до тутешнього музею відомого чеського письменника Івана Ольбрехта, який свого часу жив і працював у селі.

У планах також є відкриття жандармерії – чеської, мадярської і радянської –почали роботу вже цього року. Варто показати цей період, тому що всі влади, які приходили сюди, на превеликий жаль, починали саме з цього. Зараз іде пошук різних експонатів. Думаю хорошим має вийти музей «Лінія Арпаду». В Колочаві лінія гір склалася сприятливо для створення так званого котла – мишоловки для радянських військ. Споруди залишилися у хорошому стані, їх треба просто трохи доробити. Лінія Арпаду тягнулася декілька кілометрів, у тому числі по горі Стримбі. Думаю, це буде цікаво.

Найцікавішим, на мою думку, буде музей бункерів групи УПА, групи Штаєра. Гості зможуть жити й відпочивати декілька днів у цьому.

Відомо, що окрім музейної діяльності, Ви займаєтесь і літературною працею…

У планах створення 10 музеїв і 10 книг. У літературі все це чіткіше погруповано за темами – історія, земля, релігія, школа. І далі по періодах – чеський, мадярський, радянський. Потім про бунти, особистості. Ось Микола Шугай у мене вийшов (останній карпатський опришок – Авт.).

Євгенія Ковалевська