На Закарпатті розпочалися зйомки історичної кіноепопеї про УПА

Сюжет фільму розповідає про той випадок, коли кадебешники, переодягнені в упівців, намагалися дискредитувати вояків повстанської армії в очах місцевого населення...

Пам’ять народу живе в його історії, тому щоб залишатися свідомим українцем, не достатньо лише ним бути з діда-прадіда, треба намагатися розповісти свою історію світу. Такої думки дотримується і уродженець Колочави, колишній парламентар від Блоку Юлії Тимошенко Станіслав Аржевітін.

Фільм під робочою назвою «Колочавські повстанці» (або попросту «Міша Штаєр»), зйомки якого розпочалися в Колочаві 14 червня, має на меті задокументувати історію закарпатських повстанців, які діяли в тому регіоні за принципом Української повстанської армії.

Станіслав Аржевітін особисто написав сценарій фільму, піднявши при цьому чималий архівний матеріал тієї доби, а також зібравши й свідчення очевидців. Таким чином стало відомо, що вказівником до добре замаскованої криївки «зелених хлопців» слугував видряпаний на корі дерева напис «УПА. Міша Штаєр».

Процес зйомок фільму про УПА

Реалізовувати історичний намір допомагала знімальна група київської кіностудії ім. О. Довженка. Режисер фільму Владислав Таранюк називає процес зйомок такого фільму «фільмуванням історії». Безперечно, кіно не зможе достовірно відтворити реалії минулого, але в основу сюжету фільму лягли саме події минулого з точністю до архівних планів розташування вояків під час сутички.

Підбір акторів теж відбувався неспроста. За твердим переконанням сценариста, своїх, місцевих», мають грати вихідці з Колочави. Натомість вояків радянської армії грали немісцеві друзі Аржевітіна. Головну роль Міші Штаєра зіграв недалекий родич відомого в цих краях ватажка хлопців з лісу – Іван Штаєр.

У фільмі також був задіяний сам продюсер та його син. Варто згадати, що пан Аржевітін уже декілька років захоплюється аматорською зйомкою. Окрім того одна з його останніх робіт під назвою «Стежками опришків» підіймала схожу тему – побутування у Колочавських краях опришка Миколи Шугая.

Сюжет фільму розгортається в мальовничих горах Закарпаття і розповідає про загін «зелених хлопців»

У ролі головного героя фільму Міши Штаєра - його недалекий родич Іван

УПА, який діяв біля села Колочава. А саме про той випадок, коли кадебешники, переодягнені в упівців, намагалися дискредитувати вояків повстанської армії в очах місцевого населення.

Пан Аржевітін розповідає також про епізод з сільською учителькою, який знає майже достеменно, адже його мама теж була вчителькою і багато розповіла про це. Також фільм має на меті спростувати недобру славу лісових хлопців, зокрема в епізоді з юними одеситками, які приїхали в Закарпаття на практику. Сценарист переконує, що упівці ніколи не ґвалтували дівчат і були налаштовані миролюбно до місцевого населення.

У планах знімальної групи – успішно завершити зйомки фільму. Станіслав Аржевітін, звісно, теж хоче, щоб про його творіння дізналися не лише мешканці рідного села Колочава, Межигірського району, Закарпатської області. Тож хочеться побажати, щоб фільм про епізод з історії нашого, українського народу, знайшов розуміння з-посеред глядачів. А ще – широкого екрану.

Сценарист фільму Станіслав Аржевітін розповів УНІАН, чому саме сюжет про ватажка лісових хлопців Михайла Штаєра ліг в основу фільму «Колочавські повстанці»

Дуже давно чув у селі про Штаєра. В Колочаві неоднозначне ставлення до цієї групи УПА, адже вона майже 10 років перебувала в лісах зі зброєю, їх довгий час не могли виловити. І коли мені вдалося ознайомитися з матеріалами СБУ. Тоді я для себе зробив висновок, що це не просто поодинокі бунтарі як Микола Шугай. Це люди, які почали нести ідеологію українського національного патріотичного руху, хай і невелику. Вони самі почали себе ідентифікувати з українськими повстанцями. Такий висновок я зробив з тих записок, які вони писали в органи, а також із записів у їхніх щоденниках. Для мене це також було відкриття, що можна стверджувати, що вони мали український національний дух.

Вони боролися проти радянського свавілля. Коли на Донбас забирали хлопців на тяжкі роботи, звідти десятками тисяч хлопці тікали… Це була така політика тодішньої влади, спрямована на те, щоб молоді хлопці не пішли в УПА. Їх треба було вивезти всіх із цього регіону чи то на важкі роботи, чи то на службу в армію.

Штаєр теж не став винятком з цієї теми.

Крім того він довгий час перебував в Станіславській області, де «піднабрався» націоналізму, українського патріотичного мислення. І, звичайно, це посприяло тому, що вони всюди малювали тризуби, носили їх на шапках.

Дарія Дашко