Голландський художник Вінсент Ван Гог міг померти в результаті нещасного випадку, а не самогубства, як вважалося раніше. Нової версії дотримуються американські мистецтвознавці Стівен Найфех і Грегорі Вайт Сміт, які протягом 10 років працювали над біографією живописця.
Версія про смерть художника докладно викладена в книзі "Ван Гог: Життя", яка буде опублікована у Великій Британії 17 жовтня. У своєму дослідженні історики спиралися на раніше невідомі матеріали, зокрема, на листи спадкоємців художника, а також на збережені в письмовому вигляді спогади очевидців.
Відповідно до загальноприйнятої теорії, Ван Гог, який жив перед смертю у французькому муніципалітеті Овер-сюр-Уаз, 27 липня 1890 вийшов на прогулянку, захопивши з собою матеріали для малювання. Вважалося, що під час прогулянки художник вистрілив собі в груди, а через два дні помер від втрати крові. Самогубство художника пояснювали його психічною хворобою, на яку він страждав впродовж декількох років.
Однак, за версією американців, у Ван Гога стріляли двоє місцевих підлітків. Як відзначає The Daily Telegraph, в нього випадково вистрілив 16-річний юнак Рене Секретан (Rene Secretan), який проводив літо на одній з вілл міста. За даними біографів, художник і підлітки спілкувалися, періодично вони пригощали Ван Гога випивкою, але при цьому біографи вказують на те, що молоді люди дражнили живописця, намагаючись вивести з себе. Ймовірно, коли стався нещасний випадок, підлітки були п`яні.
Перед смертю Ван Гога запитали, чи хотів він вчинити самогубство, на що художник відповів: "Думаю, так". На думку Найфеха і Сміта, художник насправді просто не хотів здавати хлопчика, якого б посадили.
Як зазначає видання, на користь нової теорії говорить той факт, що приладдя для малювання, з якими Ван Гог нібито вийшов на прогулянку, а також пістолет ніколи не були знайдені. Крім того, сумнів викликає і те, що художник з раною в грудях зміг самотужки пройти до готелю більше милі (більше півтора кілометрів).
Стівен Найфех і Грегорі Вайт Сміт досліджували близько 28 тисяч документів. Вони відомі як автори біографії художника Джексона Поллока, за яку отримали Пулітцерівську премію.
