Чорне море є досить ізольованою від світового оекану водоймою, але свої хижаки тут є.
Поява акул поблизу узбережжя Чорного моря час від часу викликає занепокоєння серед відпочивальників, особливо після того, як у соцмережах поширюються відео чи фото знятих біля берега хижаків. Водночас, як пише румунське видання Ziare, акули, які мешкають у Чорному морі, не становлять небезпеки для людини.
У публікації йдеться, що найвідомішим представником цього роду в нашому регіоні є катран звичайний, або морський собака (Squalus acanthias), який живе в Чорному морі протягом століть. Зазвичай він тримається холодних і глибоких вод, де полює на дрібну рибу, ракоподібних та інших морських організмів. Лише в окремі періоди року, насамперед узимку, ці акули можуть підходити ближче до узбережжя.
Автори матеріалу наводять слова біолога Адріана Билбе, за словами якого появу цих акул біля узбережжя не варто сприймати як загрозу для людей, адже вона пов'язана з природним циклом розмноження.
"Узимку він приходить насамперед із репродуктивних причин: утворюються пари, і в цей час для них важливо обрати одне одного, порозумітися й розмножитися. Іноді вони підходять і до берега, і в цей період їх також виловлюють", - пояснив він.
Як зазначається в матеріалі, катран є важливою ланкою екосистеми Чорного моря. Він живиться переважно дрібною, ослабленою або хворою рибою, завдяки чому допомагає підтримувати природний баланс і здоров'я рибних популяцій.
Видання також повідомляє, що найчастіше цих акул спостерігають на глибинах до приблизно 100 метрів, а поблизу берега вони з'являються рідко. Рибалки виловлюють їх переважно на певній віделеності від узбережжя.
Окремо експерти наголошують, що катран значно менший за відомі океанічні види акул і не нападає на людей.
"Це нешкідлива, не небезпечна для людей акула, яка живиться дрібною рибою, живе переважно на дні моря в глибших районах і зовсім нам не заважає, а навпаки – збагачує Чорне море", – наголосив Адріан Билбе.
Як писав УНІАН, змії під час боротьби за самицю не застосовують отруту одне проти одного, а змагаються у своєрідному ритуалі – штовхаються та демонструють силу. Така поведінка сформувалася еволюційно, адже отруйні укуси могли б призвести до взаємної загибелі й загрожувати виживанню виду.
Також ми розповідали, що північні олені уникають місць із вітровими електростанціями, навіть якщо ті працюють без людей. Причина не в шумі, а в їхньому особливому зорі: вони бачать ультрафіолет і сприймають турбіни як гігантських хижаків, що мерехтять і загрожують. Це змушує стада відходити на кілька кілометрів, що ускладнює виживання в суворих умовах Арктики.