Підпишіться на нас в Google
Землі, які протягом поколінь слугували місцями оленяння північних оленів, спустошуються. Вагітні самки здійснюють додаткові багатокілометрові переходи в суворих умовах, щоб знайти спокійне місце для оленяння, де немає ВЕС.
Як пише Ecoportal, справа зовсім не в шумі чи вібрації, яку створюють турбіни. Ці тварини насторожуються, щойно бачать вітрові турбіни за багато кілометрів на горизонті.
Навесні олені, які готуються до отелів, шукають ті самі притулки, які використовували їхні матері, що перебували там раніше. Але тепер ці території занедбані, і олені відходять ще далі. Іноді корінним мешканцям Півночі навіть доводиться допомагати оленям, протоптуючи сніг, оскільки місцевість там ще суворіша й менш сприятлива.
Але олені шукають безпеки. Причому вчені, які спостерігали за тваринами, помітили, що стада тікають не тільки від будівельних робіт або людей. Вони не наближаються до вітрових електростанцій навіть тоді, коли ті працюють в автоматичному режимі без участі людини.
Ці прадавні північні тварини відмовляються дивитися на величезні вітрові турбіни. У період отелів, коли північні олені перебувають у вразливому становищі, вони відходять на відстань близько 5 км.
За цим панічним втечею стоїть не шум. Тихий гул руху лопатей не поширюється достатньо далеко, щоб викликати такий рівень страху.
Уся справа в інстинкті та специфічному порушенні їхніх органів чуття. Північні олені мають рідкісну еволюційну особливість, що дозволяє їм бачити ультрафіолетове світло. Це особливий зір допомагає їм помічати хижаків, їжу та огорожі в сліпучо-білому світлі арктичного снігу.
Для людського ока вітрогенератори, що працюють, – це просто гладкі конструкції, які мирно обертаються вдалині. Але для ока оленів високовольтні лінії електропередач і діючі турбіни не просто стоять на місці. Вони постійно спалахують, гудуть і відкидають жахливі, мерехтливі тіні в ультрафіолетовому діапазоні. Тому олені сприймають їх як гігантських, страхітливих хижаків, що маячать на горизонті. Вони не можуть заспокоїтися, доки лопаті турбіни не сховаються за черговим пагорбом або лінією горизонту.
Як інші тварини співіснують з об’єктами енергетики
Нагадаємо, що після будівництва вітрової електростанції на узбережжі Йоркширу в Північному морі на ній оселилися омари. Через роки з’ясувалося, що складні конструкції стали ідеальним місцем для годування та розмноження цих морських мешканців.
А в Індії з території вітропарку повністю зникли хижаки. Зате дрібніші ссавці, комахи й навіть деякі птахи там процвітають. Території поруч із турбінами заселили дрібні гризуни, мангусти та деякі види наземних птахів.
