Підпишіться на нас в Google
Легко подумати, що розумні люди завжди мають рацію – але це далеко від істини. Розум не захищає людину від помилок. Одна з найбільших помилок, яких припускаються розумні люди, – це вважати, що вони знають усе.
Через це вони можуть бути дуже обмеженими у своїх поглядах – навіть самі того не усвідомлюючи. Your Tango підготувало список класичних фраз людей, які занадто звикли думати, що їхні знання роблять їх непогрішними.
Люди з великим інтелектом і особливо вузьким мисленням досить часто вживають 9 певних фраз.
"Я вивчив це питання"
Коли хтось каже, що вивчив якусь тему – це досить оманливе. З одного боку, вивчення різних точок зору – найкращий спосіб краще в чомусь розібратися.
Складається враження, що людина, яка вивчала тему, повинна мати чітко сформовану думку. Проблема в тому, що для різних людей "вивчення" означає різні речі.
Замість того, щоб переглянути надійні джерела з різними точками зору, людина могла переглянути одне дещо упереджене джерело, яке підтвердило те, у що вона вже вірила.
Проведення дослідження зазвичай асоціюється з розумом – але це не виключає того, що людина при цьому може бути й обмеженою.
"Усі зараз такі чутливі"
Незалежно від того, наскільки людина розумна – цілком очевидно, що вона просто намагається відмахнутися від чужої думки, коли називає людей надто чутливими. Це її спосіб заткнути будь-кого, хто їй заперечує.
Терапевт Чарльз Гебі зазначає: "Коли хтось каже мені, що я надто чутливий – це дає мені зворотний зв’язок про те, що моя реакція сильніша, ніж того заслуговує ситуація".
Гебі підкреслює, що сумнівна реакція зовсім не означає, що ваші почуття неправильні. Ця фраза сигналізує про те, що людина не готова замислитися над можливістю того, що інші знають більше за неї. Якщо вона відмахнеться від них як від надто чутливих – до їхньої думки можна не ставитися серйозно.
"Це ж звичайний здоровий глузд"
Люди вже багато років називають певні факти "здоровим глуздом" – але чітких критеріїв цього не існує. Людина може сказати, що всі повинні щось знати, бо "це ж здоровий глузд" – хоча насправді це не так.
Саме так чинить людина з вузьким кругозором. Вона достатньо розумна, щоб знати про важливість здорового глузду – тому вважає, що може користуватися цією фразою, аби змусити інших відчути, що вони зобов’язані їй вірити. Але логіки в цьому, звісно ж, немає.
"Наводити факти – не означає когось засуджувати"
Ця фраза спотворює реальність настільки сильно, що небезпечно наближається до газлайтингу. Існує висока ймовірність, що людина насправді засуджує іншу за її переконання – і видає свою думку за факт, щоб підкріпити свою безглузду позицію.
Це його спосіб відвернути увагу від того, наскільки хиткою є його точка зору. Він вважає, що найкращий варіант – зайняти оборонну позицію і при цьому поводитися так, ніби його думка – це найочевидніший факт у світі.
Це лише заплутує людей – чого він, власне, й домагається.
"Я просто намагаюся бути реалістом"
Бути реалістом звучить як те, що зробила б людина з великим мозком. Але такі люди можуть так само легко вважати, що лише їхні власні переконання – "реалістичні". А це зовсім не так.
У цьому випадку, ймовірно, спрацьовує когнітивне спотворення, яке називають "увагою до упередженого". Це відбувається, коли люди звертають увагу на одні речі й повністю ігнорують інші.
Іноді це корисно – але не тоді, коли потрібно сформувати вагомий аргумент. Стверджуючи, що він реаліст, така людина ніби намагається "розсудити" свого опонента.
Насправді ж – вона просто прикриває свою нездатність розглянути нові ідеї, про які раніше не думала.
"Ти не розумієш, про що я кажу"
У людей, які водночас розумні й вузькоглядні, є проблема: вони вважають, що будь-хто, хто з ними не згоден, автоматично неправий. Вони переконані, що їхні знання настільки глибокі, що ті, хто не згоден, просто не бачать ситуацію ясно.
Дослідники виявили, що люди дратуються, коли з кимось не погоджуються – і це закономірно. Але це роздратування стає ще сильнішим, коли вони вважають, що інша людина справді неправа – а не просто бачить те саме питання крізь іншу призму.
Оскільки поєднання розуму та вузького мислення переконує таких людей у їхній правоті – вони сприймають саме так усіх, хто з ними не згоден. Велика ймовірність, що інша людина не зовсім неправа – але цього вони зрозуміти не можуть.
"Мені не потрібно, щоб хтось пояснював мені те, що я й так знаю"
Будь-яка людина, яка не може зберігати відкритий розум, серйозно страждає від браку інтелектуальної скромності. Незалежно від того, наскільки вона розумна, вона не готова замислитися над тим, що може помилятися, і що їй потрібно переосмислити свої переконання.
Саме тому він може сказати, що вже знає, як щось працює – тому йому не потрібно слухати пояснення. Він не терпить, коли його думку ставлять під сумнів.
Звісно, це означає, що він, ймовірно, втрачає можливість почути від людей, які знають набагато більше про ті чи інші теми, ніж він сам. Це було б дуже корисно – але він не дозволяє цьому статися.
"Більшість людей просто цього не розуміють"
Немає потреби зводити всіх до одного знаменника й говорити, що вони просто не можуть чогось зрозуміти. Але ці люди використовують цю фразу як захисний механізм – коли хочуть подати це так, ніби вони єдині, хто насправді знає правду.
Це трапляється досить часто – тому що людям легко бути повністю переконаними в тому, що вони знають про предмет набагато більше, ніж насправді. Вони вважають себе експертами – а насправді мають лише базове розуміння теми.
Це несправедливо – протиставляти себе всім іншим, коли вони не дуже розбираються в тому, про що говорять. Але їм так набагато комфортніше, ніж визнати, що вони не всезнайки.
"Немає нічого поганого в тому, щоб захищати правду"
Ця фраза звучить так, ніби людина водночас благородна й мудра. Насправді ж вона означає, що вона розумна, але не настільки, щоб бути готовою змінити свою думку.
У цій ситуації, ймовірно, діє так звана "упередженість підтвердження". Це коли людина ігнорує інформацію, яка не підтверджує те, у що вона вже вірить.
Як би це не дратувало – сперечатися з такою людиною безглуздо. Її розуму просто не вистачить, щоб побачити аргументи розуму – коли вона зовсім цього не хоче.
Раніше УНІАН повідомляв про чотири прості звички батьків, які допоможуть виховати слухняних дітей.
