Європа може стикнутися з великою кількістю смертей через зміну клімату, йдеться у новому масштабному дослідженні.
Понад 2,3 млн людей в Європі можуть померти від екстремальної спеки до 2099 року, якщо викиди парникових газів залишаться на нинішньому рівні. До такого висновку прийшли вчені, які проаналізували залежність смертей від спеки та холоду, пише Daily Galaxy.
Висновки вчених базуються на масштабному дослідженні, яке було опубліковано в журналі Nature Medicine. Робота проведена Лондонською школою гігієни та тропічної медицини. Вона охоплює 854 міста у 30 країнах, і це одна з найдетальніших оцінок кліматичної смертності в Європі.
Науковці аналізували історичний та прогнозований баланс між смертністю від спеки й холоду в період з 2015 по 2099 рік. У найгіршому сценарії вони спрогнозували 2,3 млн додаткових смертей, попри демографічні зміни чи вдосконалення медицини. Експерти нагадали, що 2023 рік вже став найспекотнішим за всю історію спостережень.
Найвразливішими перед змінами клімату є країни Південної та Центральної Європи. Зокрема, у прогнозі для Барселони йдеться, що від екстремальної спеки можуть загинути понад 246 тис. мешканців до 2099 року. Серйозні втрати прогнозуються також для Риму, Неаполя й Афін. Основні причини цього - високі температури влітку, швидка урбанізація та старіння населення.
Особливо небезпечними стають "подвійні хвилі спеки", коли гарячі дні змінюються не менш гарячими ночами. Це руйнує сон і навантажує серцево-судинну систему.
У середземноморському регіоні найгірша ситуація очікується в Мальті, де прогнозують 268 надлишкових смертей на 100 тис. населення. І це удвічі більше за середній показник Південної Європи.
Скандинавські країни та Ірландія на початку періоду можуть зафіксувати зменшення смертності завдяки теплішим зимам. Але дослідники попереджають: це явище короткочасне. До кінця століття навіть у Гельсінкі чи Стокгольмі прогнозуються загальні збільшення смертей від спеки, адже екстремальні хвилі тепла сягнуть і цих широт.
Вчені врахували й можливі заходи адаптації: озеленення міст, покращення теплоізоляції будинків, ширше використання кондиціонерів. Але навіть скорочення ризику смертності від спеки вполовину означатиме шестизначні втрати.
Головний автор дослідження, професор Антоніо Гаспарріні наголосив, що оцінки можуть бути навіть занижені. У моделі не враховано вплив лісових пожеж, штормів чи забруднення повітря. А вони також загрожують здоров’ю та ставатимуть частішими. За екстремального сценарію кумулятивні втрати можуть сягати навіть 4,7 млн смертей, удвічі перевищивши надану оцінку.
Науковці попереджають: без рішучого скорочення викидів Європа наближається до "епохи смертельних теплових хвиль". Адаптація може лише відтермінувати, але не зупинити кризу. Вирішальним фактором залишається швидке скорочення парникових газів, адже кліматичне майбутнє континенту напряму залежить від рішень, ухвалених у найближчі десятиліття.
Дослідження відрізняється від попередніх тим, що воно базується на міських температурно-смертельних кривих для п’яти вікових груп, а не на загальнонаціональних оцінках. У моделі інтегровано 19 кліматичних сценаріїв, демографічні прогнози від Wittgenstein Centre та епідеміологічні дані з The Lancet Planetary Health.
Нагадаємо, що наслідки глобального потепління цього року стали особливо помітні в океані. Зокрема, у Панамській затоці не зафіксували підйому значних мас холодної води з глибин, що зазвичай відбувалося щороку. Ця вода, насичена киснем та поживними речовинами, відіграє значну роль у екосистемі та впливає на рибальство. Причиною вчені вважають відсутність сильних пассатів цього року.