Особливу цінність родовища визначає його мінеральний склад.
Найбільше у Європі родовище корисних копалин стало ще масштабнішим. З березня 2026 року компанія Rare Earths Norway заявила, що її карбонатитовий комплекс "Fen" у Телемарку, на півдні Норвегії, збільшився на 81%, досягнувши 15,9 млн метричних тонн загального вмісту оксидів корисних копалин. Про це пише Indian Defence Review.
"Два роки тому запаси цього родовища оцінювалися у 8,8 млн тонн. Таке зростання також свідчить про якісну зміну: вперше частина ресурсів була класифікована у категорію "вказані", що має вищий рівень впевненості, що відображає більш детальні геологічні знання про родовище", - пояснюють у матеріалі.
Китай контролює близько 90% світового перероблення корисних копалин, а у 2024 році 95% їхнього імпорту до ЄС надходило саме з КНР, Малайзії та Росії. Така концентрація перейшла з торговельної проблеми у сферу безпеки.
Особливу цінність родовища "Fen" визначає його мінеральний склад. Компанія Rare Earths Norway заявила, що 19% оксидів становлять неодим та празеодим, які разом називають NdPr. З попередньою оцінкою цей показник було підвищено на 17%.
"Це основні компоненти постійних магнітів, що використовуються в двигунах електромобілів, вітрогенераторах, побутовій електроніці та оборонних системах, зокрема в сучасних датчиках, прецизійних двигунах винищувачів та військових дронах", - підкреслили у виданні.
Водночас генеральний директор агентства з критичних мінералів, що фінансується ЄС, EIT RawMaterials, Бернд Шефер назвав оновлену оцінку поворотним моментом.
"Майже подвоївши свої відомі розміри, Rare Earths Norway перетворилася з багатообіцяючого відкриття на стратегічний актив світового класу, який самотужки може допомогти знизити ризики наших найбільш вразливих ланцюгів постачання", - сказав він.
До цього Швеція мала найбільше відоме родовище корисних копалин у Європі. Зокрема родовище LKAB "Пер Гейєр" поблизу Кіруни містило близько 1,3 млн тонн оксидів корисних копалин, згодом ця оцінка становила до 2,2 млн тонн. Однак родовище "Фен", з запасами 15,9 млн тонн, зараз у понад сім разів перевищує цю цифру.
"Ця різниця має практичне значення. Видобуток критично важливих мінералів є дорогим і капіталомістким процесом. Більші родовища дозволяють розподілити витрати на отримання дозволів, інвестиції в інфраструктуру та операційні накладні витрати на більший обсяг видобувного матеріалу, що і відрізняє фінансово рентабельний проект від того, який є лише технічно здійсненним", - додають у виданні.
Це родовище вже має дозвіл на видобуток, який дозволяє подолати один зі значних юридичних барʼєрів. Зокрема гендиректор Альф Рейстад повідомив Reuters, що проєкт досі потребує дозволу на експлуатацію та залишається на етапі отримання дозволів для того, аби конкурувати за ціною з китайською продукцією.
"Початок видобутку очікується не раніше кінця 2031 року, а досягнення цільового показника у 800 тонн NdPr на рік заплановано на 2032 рік. Цей обсяг покриває частину попиту ЄС, але сам по собі не заповнює загальний дефіцит пропозиції. Чи вдасться дотриматися цього графіку, залежить від результатів регуляторного розгляду, а європейські гірничодобувні проєкти зазвичай потребують більше часу, ніж заплановано, для проходження процедур екологічної та соціальної оцінки", - підсумували в Indian Defence Review.
Як писав УНІАН, раніше геологи виявили в Андах гігантське родовище міді, золота та срібла. Воно може стати п'ятим за величиною діючим рудником на Землі.
Також повідомлялось, що в Індії виявили поклади золота на 1,5 мільярда доларів. Наразі фахівці перейшли від стадії простого пошуку до детального буріння та відбору проб.