Вираз "лампочка Ілліча" знайомий багатьом, але далеко не всі знають, звідки він пішов і чому звичайну електричну лампу пов'язали саме з ім'ям Леніна. За цим простим словосполученням ховається ціла епоха - час, коли світло в будинках вважалося справжнім дивом і символом нового життя. Розповідаємо, як з'явилася "лампочка Ілліча" - що це за вираз і хто насправді стояв за створенням звичної нам лампочки.
Коли з'явилася "лампочка Ілліча"
Історія цього виразу бере свій початок у 1920 році. Саме тоді вождь революції Володимир Ленін вирішив відвідати невелике підмосковне село Кашино.
Привід для поїздки був важливим - у селі запускали місцеву електростанцію, яка мала забезпечити електрикою будинки мешканців та господарські будівлі. У ті часи для звичайного села це було справжнім проривом, адже електрика вважалася символом нового життя та технічного прогресу.
Треба сказати, що в планах радянської влади електрифікація займала особливе місце: сам Ленін неодноразово заявляв, що електрика має бути не тільки в містах, а й у найвіддаленіших селах. Тому його поїздка до Кашино швидко стала відомою по всій країні: про неї писали всі газети, публікували фотографії за участю Леніна. В одному з журналів навіть з'явився незвичайний малюнок: вождь був зображений усередині лампи, що світиться. Цей образ запам'ятався, а з часом у розмовній мові закріпився й стійкий вираз - ось чому звичайну електричну лампу в сільській місцевості називають "лампочкою Ілліча".
Пізніше, в тому самому селі Кашино, навіть з'явився музей, присвячений поїздці Леніна та запуску електростанції. Але він проіснував до розпаду Союзу.
Хто винайшов "лампочку Ілліча" насправді
Звичайна електрична лампа насправді пройшла довгий шлях, перш ніж її охрестили "лампочкою Ілліча".
Перші експерименти в цьому напрямку почалися ще на початку XIX століття. Англійський вчений Хемфрі Деві одним із перших досліджував електричне світло - лампу він не створив, але заклав основу для подальших розробок. Його справу продовжили інші: англійці Уоррен Делару, а також Фредерік де Моллейн, якому вдалося отримати патент на платинову спіраль у вакуумі. Оскільки платина була занадто дорогою, німецький винахідник Генріх Гебель у 1854 році спробував бамбукову нитку у вакуумній колбі.
Наступний великий крок зробив Томас Едісон. У 1880 році він запатентував лампу з вугільною ниткою як першу комерційно успішну і довговічну - і запустив електричне освітлення у масове виробництво. Остаточну крапку поставив російський винахідник Олександр Лодигін: він запропонував використовувати вольфрамову нитку, яка горить яскравіше і служить довше. У 1906 році Лодигін продав патент компанії General Electric, з того часу лампочка набула того вигляду, який знайомий нам досі.
Тому, якщо говорити про те, як правильно називається лампочка Ілліча насправді, то це - лампа розжарювання, створена працями десятків вчених з різних країн протягом цілого століття.
Ленін у створенні лампочки, звичайно ж, не брав участі - він просто хотів, щоб у кожному забутому Богом селі було світло. Сам же вираз "лампочка Ілліча" з часом набув саркастичного забарвлення - так стали називати тьмяну самотню лампочку під стелею, що звисає на дроті без абажура.
Раніше ми також розповідали, чому докторська ковбаса так називається і чому зараз вона не така, як у Союзі.
