Для декого безлад - не проблема, але є люди, яким дуже це не подобається.
Безлад і брудний посуд можуть здаватися дрібною незручністю, але для деяких людей вони викликають напрочуд сильну емоційну реакцію, пише YourTango.
За словами професора психології Джозефа Феррарі, візуальний хаос у домі може спричиняти зайвий стрес. При цьому, зазначається, люди, яких непропорційно дратує безлад і брудний посуд, часто мають спільні риси характеру, що роблять їх більш чутливими до оточення.
"Чи то вони від природи уважніші до деталей, чи то дисципліновані, чи легко перевантажуються візуальним безладом, для них хаос більш стресовий, ніж для пересічної людини", - йдеться у публікації.
Видання назвало 11 рис таких людей.
Згідно з дослідженням, опублікованим у Scientific Reports, люди з підвищеною чутливістю легше перевантажуються сенсорною інформацією. Галаслива група людей у громадському місці або безлад у домі викликає у них сильнішу реакцію, як у пересічної людини.
Осоливо великим стає тягар, коли цим людям доводиться справлятися з безладом, який залишають інші. При цьому якщо інших хаос не дратує, то це ще більше вражає цих чутливих людей.
Такі люди помічають те, що інші часто ігнорують, - від дрібних змін у поведінці співрозмовника до найменшого безладу вдома. Вони цінують організованість і самодисципліну, бо не можуть просто заплющувати очі на безлад.
Для пересічної людини їхні емоційні реакції можуть здаватися перебільшеними, але для них навіть дрібниці впливають на настрій, енергію й рутину.
Дисципліновані люди формують звички й дотримуються їх. Вони не ведуть внутрішніх переговорів щодо базових речей, як-от миття посуду чи прибирання, - вони просто це виконують.
Дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Psychology показує, що такі люди менше прокрастинують і мають вищу мотивацію, що зменшує стрес від побутових справ.
Тому якщо хтось поруч залишає безлад, це їх особливо дратує, адже вони самі вкладають багато зусиль у підтримання порядку.
Замість відкладання справ вони прибирають одразу. Побачили бруд - прибрали. Помітили посуд - помили.
Дослідження показують, що прокрастинація лише підсилює стрес. Тому дія "тут і зараз" допомагає їм уникати накопичення емоційного напруження.
Багато людей, особливо молодших поколінь, вже живуть у стані постійного стресу. Додатковий безлад лише підсилює це відчуття. Навіть якщо для інших це дрібниця, для них це може стати "останньою краплею", що викликає роздратування.
Такі люди звикли мислити стратегічно й вирішувати проблеми. Вони планують свій час і енергію, щоб усе працювало ефективно. Тому коли інші порушують цей порядок, створюючи безлад, це викликає роздратування, адже додає зайвих проблем.
Інтровертам важливо мати тихий і комфортний простір наодинці. Безлад же заважає концентрації і відпочинку. Якщо їхній простір порушує хтось інший - член сім'ї, партнер чи сусід, це може викликати сильне невдоволення.
Дослідження показують, що житловий простір сильно впливає на психічне здоров’я. Коли дім затишний і впорядкований, це значно покращує якість життя. Тому безлад сприймається як загроза цьому комфорту.
Цим людям потрібна якась структура для управління домашніми справами, інакше їх легко перевантажать чи роздратують навіть незначні ознаки безладу.
Дослідження показало, що планування допомагає не лише вдома, а й у роботі та для балансу життя.
Люди, які у повсякденному житті мають схильність до надмірного обдумування і тривожності, свідомо обирають прибирання як спосіб відчути контроль. Додаткове навантаження у вигляді безладу та захаращеності в їхньому житловому просторі лише підсилює ті надмірні, безперервні потоки думок, з якими їм доводиться стикатися.
Такі люди схильні знаходити сенс у буденних моментах життя. Завдяки уважності до деталей і свідомому підходу вони можуть відчувати більшу внутрішню рівновагу навіть від таких простих дій, як застелити ліжко чи впорядкувати посуд.
Раніше УНІАН писав, що люди, які люблять котів, мають 8 незвичайних рис характеру. Йдеться, зокрема, про вищий рівень інтелекту та схильність до нестандартного мислення порівняно з власниками собак. До таких висновків дійшли західні психологи після серії масштабних досліджень особистості.